Родинні історії
– Сергію, скажи, обов’язково було підбирати ось це з вулиці? – Свєта з презирством подивилася на чорного кота, що розвалився на всю довжину на підлозі, і поморщилася. –
– Маріє, ти сама все прекрасно розумієш, – Артем зняв окуляри і поклав їх на стіл. – Ну не можу я зараз допомогти. У мене на роботі завал.
– Іро знайомся, це Ельза! – широко посміхаючись, Вадим представив свою собаку молодій дівчині років двадцяти, яка стояла на порозі в блискучих туфлях на десятисантиметрових шпильках, через що
– Як не сплатив? Ти що? Чому? – здивовано виглянула Світлана з ванної, де в цей час прала руками речі доньки. У садок дитину водити треба, а чистий
– Де тебе носило до одинадцятої вечора? – Денис стояв посеред вітальні, схрестивши руки на грудях, коли Марина переступила поріг квартири. Вона втомлено зітхнула, опускаючи сумку на підлогу
– Коля, ти просто зобов’язаний її гарненько провчити, – холодно наставляла сина Ганна Сергіївна телефоном, гордо сидячи на задньому сидінні дорогого автомобіля. Вона невдоволено вислухала відповідь сина. –
– На добраніч, – сказала Олена, глянувши на чоловіка. – Так… Я зараз футбол додивлюся і теж ляжу, – відповів Валера, закидаючи в рот чіпси. Олена випила заспокійливий
Тетяна чекала на УЗД із приємним хвилюванням: навряд чи сьогодні побачать, хто це буде – дівчинка чи хлопчик, але потай вона сподівалася, що можуть і сказати. Он, Людці
– Продай ти дачу і бабусину квартиру… і ще що-небудь. І закриєш мої борги. Чи тобі квадратні метри в спальному районі дорожчі за мене? Цегла й бетонні блоки
Скляна пляшка розбилася, усіявши осколками підлогу. Дві-три краплі молока на лінолеумі й повна тиша – тільки важкий подих жінки й тихі схлипи дитини. Сусідський телевізор гримів за стіною.