– Сім’я – це святе. Якщо ти кохаєш мене, то повинна приймати все моє життя, включно з рідними
– Ти впевнений, що це гарна ідея? – Олена поправила сережку, дивлячись на своє відображення в дзеркалі. – Може, варто було почекати до офіційного оголошення про весілля? Славко
– Досить однієї дитини, більше я не хочу псувати фігуру
– Льошо, давай поговоримо, – благала Христина чоловіка за сніданком. На руках маленький Мирон, хапає все зі столу, перекидає. Христина відсунула його подалі від столу, подивилася на стільчик
– Покажи мені свій паспорт! – попросила дівчина на першому побаченні
Тимур весь надушений і випрасуваний ішов у кафе, де сьогодні збирався зустрітися з Наталею. Ох і довго ж він її окручував на сайті знайомств. Неприступна дівчина прямо-таки, але
А я думала, ти зрозумів, що я – найкраща на світі
Із чоловіком вони прожили двадцять років. Сини, двійнята Єгор і Матвій, вступили до військового училища, і вперше за багато років вони залишилися удвох. І на цьому всі виправдання
Мати тепер не потрібна. А де батько? Тимур де? Він мене по-справжньому любить
Поліна йшла додому після роботи, знемагаючи від спеки і втоми. Літо видалося дуже спекотним. Дихати в місті нічим. Добре, хоч діти з чоловіком на дачі в дідуся, на
 Саме цих розмов, маминої уваги Ларисі так не вистачало в дитинстві
– Смачного! – сказала Лариса, сідаючи за стіл. У кожного в родині було своє улюблене місце. Чоловік завжди сідав обличчям до вікна, дванадцятирічна Соня навпроти, а Лариса, як
– Ці люди, – металевим голосом промовила вона, – у сто разів порядніші й добріші за вас. Вони прихистили нас з Ганнусею, дали мені роботу і любов вашій онучці
У дитинстві Дарина довго не могла зрозуміти, чому батьки не живуть разом із нею. З однорічного віку вона перебувала в селі, на вихованні у бабусі. Точніше, Ганна Василівна
 – Я ж тепер не зможу жити спокійно, якщо Ви не будете щасливі. І взагалі, Вам не здається, що ми не випадково зустрілися саме тут
Ольга, розбираючи полиці в кімнаті сина, знайшла завалену листівку, на якій було написано: “Матусю, я тебе люблю!” Вона притиснула її до грудей, сперлася об стіну і повільно сповзла
– Ти зрозумій, Георгію, – говорила вона чоловікові, – я це роблю не для себе, а для нашої дитини. Їй потрібен простір, світло, тиша. А у твоєї матері ідеальні умови
Ніна сиділа перед дзеркалом у крихітній кімнаті гуртожитку, повільно й обережно закріплюючи шпильку в ідеально укладеному волоссі. На столі, у простій склянці, стояв букет білих троянд – подарунок
Сама поїхала у відпустку, кинула все на мене! А тепер влаштовуєш допити? Довелося навіть клінінг викликати
– Твоя валіза у консьєржки. – Валю, відчини двері, давай поговоримо. Що ти верзеш? Дмитро стояв під дверима вже понад годину. І він просто не міг потрапити додому.

You cannot copy content of this page