Родинні історії

-Коханий, в нас буде дитина, – потішила під час сніданку свого коханця Леоніда Вірочка. -Люба, але ж ти прекрасно знаєш, що я одружений… – Знаю, звісно, але ви

Перебираючи речі в шафі для білизни, Лариса здригнулася, коли двері в її кімнату відчинилися, і на порозі, немов кам’яна статуя, застигла розлючена свекруха. Галина Василівна в цю мить

– Олено, ти чого, як із голодного краю? У житті не пам’ятаю, щоб ти з таким апетитом котлети їла! – дивувалася Катя, сестра і за сумісництвом найкраща і

– Артеме, ти не бачив пульт від телевізора? – Лера кинула сумку на диван і пройшла в спальню, на ходу знімаючи туфлі. – У мене сьогодні нова серія…

– Як же ти мене дістала! – почула Оксана, піднімаючись сходами. Зупинилася і подивилася нагору: крик долинав із квартири на шостому поверсі.”Напевно, сусіди лаються…” – подумала вона і,

Олеся не злюбила сестричку з першого дня. Щойно Катрусю принесли додому, десятирічна Олеся немов би відійшла на другий план. Усі, хто прийшов до них цього дня – бабуся,

– Коли ми переїжджаємо? – схвильовано поцікавилася Ніна. – Мені потрібно завершити купу справ. – Ми? – Максим здивовано втупився на дружину. Розплившись у кривій усмішці, чоловік повільно

Лера росла тихою і спокійною дитиною. – Розмазня ти в мене слабохарактерна, тихоня! – зітхала мати, коли Лера приходила з вулиці без нового м’яча, який у неї відібрали

Подорослішати довелося рано – у дванадцять років, шість місяців і три дні. Не того дня, коли мама пішла засвіти, раніше: її поклали в лікарню, і батько сказав, що

– У сенсі – он двері? Я щойно увійшов. Ти виганяєш мене, чи що? – розгублено кліпав очима Олег. – Мариночко, ти що? – Що чув! Забирайся! –