Родинні історії
– Євгенію, ти все завантажив? А де моя сумочка жовта? Там же всі наші документи! І гроші! – Ольга обвела поглядом квартиру. Головне – нічого не забути! І
– Івану подзвони, скажи, що сьогодні повернешся. Нехай підготується до приїзду дружини, – стурбовано промовила доньці Лідія. – А то доки дістанешся, вже вечір, а в нього там
– Привіт, тітко Людо! Не виженеш? Племінниця штовхала перед собою важкий баул, іншою рукою тягнучи за рукав напружено усміхненого чоловіка. – Ти вибач, що без попередження, у нас
“Нарешті Олексій знайшов нормальну роботу” – думала Катерина. – “Тепер хоч як люди заживемо. Скільки часу рахували кожну копійчину, щоб вижити”. Катерина була щаслива навіть більше, ніж її
– Труси не міг кращі вдягнути?! – Іро! Я зараз тобі все поясню! – поправляючи сімейні труселі і відчуваючи, що кров приливає до потилиці, поспішно промовив Сашко. –
– Алло! Привіт, люба! Зараз зателефонувала мама, у неї проблеми. Вона проїздом у Києві, питає: їй готель знімати, чи можна в нас зупинитися? – Привіт! Звичайно, у нас!
Мати в їхній родині була головною. Ні, не головою сім’ї, але все крутилося навколо неї. Важливими були саме її бажання і потреби, а потім уже чоловіка і сина.
– Валю, ти подивися на себе в дзеркало! – зробив незадоволене обличчя Аркадій, прискіпливо оглядаючи свою дружину. – Ти з цієї сукні давно виросла. Обтягує надто, шов ззаду
Дар’я жила в просторій трикімнатній квартирі, розташованій у гарному районі столиці. Квартира дісталася їй від бабусі. Близьких родичів, крім молодшої троюрідної сестри, у Дарини не було. Але з
– Мамо, нам із малюком доведеться в тебе залишитися… – донька, Надя, із хвилюванням дивилася на Галину. – У Кирила животик болить, я боюся, що якщо ми поїдемо