Родинні історії
Тихон і Віолетта познайомилися навесні, а влітку вирішили, що немає сенсу чекати і одружилися. Вони покохали одне одного і не розуміли, для чого відкладати те, що рано чи
Мар’яна стояла біля плити, готуючи вечерю. Її пальці механічно нарізали овочі для салату, поки думки блукали десь далеко. Останні місяці видалися особливо важкими, кожен день перетворювався на випробування
– Артеме, побудеш з Льошкою?! – Лера на ходу застібала чобіт, зустрівши чоловіка в дверях. – Мене на роботу терміново викликали. У них там аврал якийсь. – Леро,
Світлана вийшла з будівлі міської клінічної лікарні, на хвилину зупинилася, вдихнувши свіже, морозне повітря. Чергування видалося важким, як утім, досить часто бувало. Світлана працювала медичною сестрою у відділенні
Людмила весь день кружляла кухнею, готуючи святкову вечерю. Їй хотілося здивувати чоловіка, порадувати його, адже останні кілька днів він працював без продиху. Навіть тридцять першого числа довелося їхати
Марина протерла запітніле вікно кухні й задумливо подивилася на сніг, що падав. До Нового року залишалося всього три тижні, а святкового настрою зовсім не було. Жінка зітхнула, згадуючи,
– У мене тут усе підбито, – заявила свекруха, розмахуючи чеками за півроку. Юля завмерла з чашкою в руках. Ці “розмови” почалися два тижні тому, і щоразу ставали
Аліна спокійно снідала, коли її телефон несподівано задзвонив. На екрані з’явився незнайомий номер. Зазвичай вона ігнорувала такі дзвінки, припускаючи, що це реклама чи чергова пропозиція позики, але щось
-Мариночко, сонечко, у мене для тебе сюрприз, – голос матері звучав незвично схвильовано. -Мам, почекай хвилинку, – Марина спробувала заспокоїти Михайла, що плакав, – я зараз не можу
— Мамо, як же так можна! – Сергій втомлено дивився на матір, що раптово з’явилася у дверях, з величезними сумками. – Ми ж домовлялися, ти зустрічатимеш Новий рік