Родинні історії

– Це що, макарони із сосисками? Дмитро презирливо подивився на плиту, а потім перевів погляд на свою дружину. – Ну так. Дімо, я з роботи повернулася півгодини тому,

– Кидаєш старого, як песика! – заревів батько, буквально ввалюючись у квартиру. – Совість у тебе є чи ні?! – З чого ти так вирішив, тату?! – впоравшись

– Твоя дочка тут жити не буде! – обурено піднявши брову, вимовляла Тетяна чоловікові. – Взагалі-то, такі питання потрібно обговорювати, а не ставити мене перед фактом! – Та

– Світлано Сергіївно, можливо, досить купувати Ванюшці речі? – Валерія вже тисячу разів повторювала свекрусі одне й те саме, але молода бабуся, засліплена любов’ю до онука, ігнорувала всі

– Кирило, у нашого сина висока температура! Ти потрібен удома! – Лариса зробила останню спробу достукатися до чоловіка. Але той продовжив із самозакоханням водити по щоці електробритвою, збираючись

– Ти розумієш, що залишила голодними цілу купу людей?! – обурювалася в трубці Алла Прокопівна. – Як тобі не соромно? – Мамо, у мене можуть бути свої справи,

Інна Сергіївна сиділа біля лікаря, який намагався пояснити їй усе, що сталося і відбуватиметься далі. – У вашого чоловіка порушення мозкового кровообігу, – говорив лікар, вдивляючись у її

– Мамо, дивись яка ялинка гарна! – захоплено вигукнула Аліса, вказуючи на пухнасту зелену красуню у вітрині магазину. – Так,люба, – посміхнулася Марина. – Цього року обов’язково купимо

– Та скільки можна, Аліно?! – закричав із кухні Олег. – Знову ти… – Що таке? – злякавшись, прибігла вона на крик чоловіка, – Знову ти приготувала ці

Нічні телефонні дзвінки не обіцяють нічого доброго, тому, коли зять зателефонував близько третьої ночі, у Надії Сергіївни занило серце. А від слів Михайла їй стало страшно, як ніколи