Смішні історії
– Людо, уяви, Павло приїжджає з міською нареченою. Будемо знайомитися. Мені якось боязко, раптом якась фіфа, – поділилася з колегою під час обідньої перерви Марія Петрівна. – Ой,
— Іване, головне, ти за Кузею доглянь, м’ясо для нього в морозилці в мішечках заморозила, молочка купила. На вулицю не випускай — бліх наловить, туалет міняй щодня, —
– Синку, прошу тебе, вибирай наречену з натуральною красою. А то я знаю, як вони зараз з себе “цукерок” роблять. – Мамо, чого це ти про наречених завела?
Алла щойно вийшла з ванної, сіла на кухні, із задоволенням потягнулася, відчуваючи, як шовковий халатик приємно холодить тіло. А у ванній спекотно, пахне рожевою олією і висить у
Щоліта ми з Оленкою жили у бабусі в селі. Але тітка Катя, яка не мала своїх дітей, теж хотіла випробувати щастя материнства і заразом дати бабусі відпочити, тому
Леонід Миколайович, інтелігентна і найдобріша душі людина, ненавидів свою тещу. Так, так, соромно зізнатися, ненавидів і соромився. Він не розумів, як могло це горласте чудовисько в жіночій подобі
Він стояв на порозі, як завжди – з тортиком у руці, і посміхався тією самою – вічно жалюгідною, винною посмішкою. – Іллюшо, це знову ви? – невдоволено застогнала
– Що ж іще я забув? – тихо промовив Микола, озираючись на всі боки. – Чого не помітив? Що пропустив? Паркет розібрав. Меблі розібрав. Двері зняв. Люстри зняв.
Все почалося з того, що Степан вирішив більше нікому не брехати. Просто подумалося йому вчора перед сном – а спробую я з завтрашнього дня жити без брехні. Дам
Ірина вийшла з кухні й подивилася на годинник. У цей самий час, але з вітальні, вийшов Семен. І виніс звідти ще одну зібрану валізу. Він поставив її поруч