Смішні історії
Щоліта ми з Оленкою жили у бабусі в селі. Але тітка Катя, яка не мала своїх дітей, теж хотіла випробувати щастя материнства і заразом дати бабусі відпочити, тому
Леонід Миколайович, інтелігентна і найдобріша душі людина, ненавидів свою тещу. Так, так, соромно зізнатися, ненавидів і соромився. Він не розумів, як могло це горласте чудовисько в жіночій подобі
Він стояв на порозі, як завжди – з тортиком у руці, і посміхався тією самою – вічно жалюгідною, винною посмішкою. – Іллюшо, це знову ви? – невдоволено застогнала
– Що ж іще я забув? – тихо промовив Микола, озираючись на всі боки. – Чого не помітив? Що пропустив? Паркет розібрав. Меблі розібрав. Двері зняв. Люстри зняв.
Все почалося з того, що Степан вирішив більше нікому не брехати. Просто подумалося йому вчора перед сном – а спробую я з завтрашнього дня жити без брехні. Дам
Ірина вийшла з кухні й подивилася на годинник. У цей самий час, але з вітальні, вийшов Семен. І виніс звідти ще одну зібрану валізу. Він поставив її поруч
– Вам кого? – запитала Ірина, не відчиняючи двері, дивлячись на незнайомця у вічко. На його обличчі сяяла щаслива посмішка. – Ірино, це я! Микола! – радісно повідомив
— Чи можете ви повторити причину розлучення? – перепитала суддя. — Там у вас написано все! – невдоволено кинув Андрій. – Я не хочу мати з цією жінкою
– Мамо, йди, там прийшли до тебе! – сказала матері п’ятнадцятирічна Оксана. Віра в цей момент сиділа за столом у своїй спальні, перебирала робочі папірці та слухала в
Орина не хотіла святкувати Новий рік удома. Вона звикла, що вони з Сергієм ходили з друзями в кафе або їхали за місто. Але цього року подружжя вирішило погасити