Уже вкотре чоловік іде з дому. Для мене це незрозуміло, і дуже прикро, коли чоловік після невеликої сварки йде жити в іншу квартиру.
Ми в шлюбі два роки, з тих пір, як народилася дочка, Олег почав часто йти з дому. Олег йде, ображаючи мене, і нерідко розпускає руки. Кожні вихідні він іде. А потім повертається, клянеться, що більше не буде зі мною так чинити, що він дуже винен переді мною.
Зараз ситуація погіршилася. Олег пропадає на тиждень, нічого не пише, не дзвонить і не питає, як справи у дитини. Сварки в телефонному режимі привели до того, що я повідомила Олегу по телефону, що подаю на розлучення, він розлютився. Сказав, мовляв, подавай, так краще буде.
А потім пише повідомлення і вибачається. Я не знаю, як вчинити. Не хочу позбавляти дочку батька і намагаюся зберегти шлюб. Але нерви на межі, мені вже все це остогидло.
Я взагалі хочу всім жінкам прокричати сімейним. Що б не було, хоч би якою була сварка. Не допускайте, щоб чоловік пішов з дому (я про перший раз), якщо ви знаєте, що його відсутність вночі вдома для вас неприйнятна, і ви все одно не готові потім його не впустити назад.
Якщо допустили, то потрібно такі пекельні тортури йому влаштувати, перш ніж впустити, щоб назавжди запам’ятав, чим загрожує втеча.
Я цього не зробила. Спустила з рук 1-2 рази, поговорила нормально, так як вагітна була, і так в стрес увігнав своєю відсутністю, не хотілося скандалити. Ось і отримала, що тепер біжить раптом що.
І всі психологічні штучки типу: поговоріть, скажіть “ти зробив мені боляче, тільки спокійно”, – нісенітниця просто. От не діє вона на втікачів домашніх. Тільки жорсткі заходи після втечі можуть його зупинити від повторних спроб.
