Я опинився в дуже важкій ситуації. Так хотів допомогти другові, але все обернулося якнайгірше. Я працюю у великій фірмі, маю керівну посаду. В моєму відділі з’явилося вакантне місце. Кадровики намагалися когось знайти, але мені їх кандидати не подобалися.
Якось я обмовився про цю вакансію під час посиденьок з друзями. Один з моїх приятелів зачепився за цю новину. Він все розпитував, що та як. Зрештою я запросив його на співбесіду. Друг все одно хотів змінити роботу.
Деталі обговорили, всіх все влаштувало. Його офіційно оформили і начебто всі мали б бути щасливі. Що могло піти не так? Але все виявилося не так просто. Чомусь мій друг вирішив, якщо ми приятелі, то можна нехтувати правилами. Він зривав терміни, спізнюватися на роботу або йшов раніше.
Напевно мені треба було б звільнити його, але ж він мій друг. Та і як мені викинути людину, з якою я роками всі свята святкував, допомагав мені. Я купу разів пошкодував. Треба було одразу відмовити і все, а не розгрібати потім за ним все.
Я став нервовий, бо не міг бути суворішим з другом, щоб не образити. Почав швидко втомлюватися, часто дратувався, зривався на інших співробітниках. Я декілька раз намагався поговорити з приятелем, але все в пусту. В якийсь момент я не витримав і все ж таки звільнив його. Звичайно друг образився й після того ми не спілкувалися. А що мені треба було робити?
