Виходячи заміж за Максима сім років тому, Олена навіть уявити не могла, що її шлюб колись затріщить по швах через дитину чоловіка від першого шлюбу. Дуже миловидний хлопчик, якому на той момент було п’ять років, одразу став проблемою.
Олена теж одружилася з дитиною – у неї була дочка 11 років, і чудово розуміла, що означає син для Максима. Вона спочатку не збиралася заважати їхньому спілкуванню, але те, що вона побачила трохи пізніше, шокувало її. Максим був не просто батьком.
Він мав перед сином величезне почуття провини через те, що пішов із сім’ї і тому зовсім не контролював своїх почуттів. Хлопчик крутив ним, як хотів. За першим його дзвінком Максим зривався з роботи і летів «рятувати» свій скарб від «ненормальної матері», а потім і від вітчима.
Щотижня Микита з’являвся в будинку Олени на три дні: з п’ятниці до вечора неділі. Причому Максим ніколи не питав згоди дружини, не зважав на її плани. Микита хоче до тата! Це визначало все. Спочатку Олена терпіла. Потім висунула умову: вона згодна, щоб хлопчик бував у них лише у вихідні.
Максим образився, але зрештою – погодився. Тільки тому, що розповів про бажання дружини мужикам на роботі, а ті, несподівано, стали на її бік. Спочатку Максим прислухався до друзів. Проте йшов час і все потихеньку повернулося на круги свої.
Чим частіше дитина з’являлася в будинку, тим більше виникали конфлікти між Оленою та Максимом. І виникали вони через те, як Максим виховував свого сина. Дитині було дозволено все. Він не розумів слова “ні”. Не міг себе обслуговувати. Максим сам зав’язував йому шнурки.
З приводу і без нагоди влаштовував істерики, плакав. Доходило до кумедного. Дев’ятирічний хлопчик міг прийти з вулиці у мокрих штанях! На слова Олени, що це ненормально, Максим відповів, що нічого в тому не має такого або дитина просто гралася.
Олена намагалася пояснити чоловікові, що він псує дитину своїм сліпою любов’ю, але Максим її не чув, хоча кивав у відповідь. Терпіння Олени закінчилося, коли одного прекрасного літа, Максим вирішив, що вона, будучи у відпустці, цілком може присвятити себе його синові.
Події розвивалися стрімко. У липні Микиту відправили до табору на два тижні. Хлопчик зателефонував матері за п’ять днів. Плакав, просився додому. Вона поговорила із вихователем. І той підтвердив, що Микита постійно закочує істерики, кричить, що хоче до тата.
Не переодягається, ходить брудний і смердючий. Мати зірвалася з роботи, поїхала за 300 кілометрів та привезла сина додому. Перше, що вона зробила: зателефонувала його батькові, Максимові. Поставила перед фактом: Микита вдома, я працюю, думай, куди його подіти. Не сидіти ж йому вдома одному?
Це про хлопчика 10 років! Максим, ясна річ, привіз Микиту до себе. Він лише формально запитав у дружини, чи вона не проти. Її відповідь його не хвилювала зовсім. Він був впевнений, що вона в черговий раз увійде в становище і погодиться, але в цей раз Олена сказала ні.
Був великий скандал, але Олена стояла на своєму. Вона не хотіла витрачати свою відпустку на чужу дитину, до якої не було діла її батькам. Вона навіть заявила, що піде від нього. Вона любила чоловіка і зовсім не хотіла з ним розлучатися. Однак піти проти себе вона теж не могла.
Цієї самої хвилини все залежало від того, яке рішення прийме Максим. А яке це буде рішення, Олена знала, напевно. І не помилилась. Звичайно, він обрав сина. Максим винайняв квартиру, забрав до себе Микиту. Дивно, але мати хлопчика не заперечувала, навіть зраділа.
12-тирічний підліток, та ще й такий некерований, її дістав… Спочатку Максим вважав, що вчинив правильно, але вже за півроку пошкодував про своє рішення. З Оленою він розлучився просто і швидко. Тепер йому допомогти нікому і він сам намагається виправити те, до чого довів власну дитину