Це щось із розряду “На діти напеRдіти, чоловіка треба глядіти”

У мене таке питання, до всіх жінок, розрадьте мене, бо в мене в голові не вкладається.

У моєї доньки 3 дітей, і вона, здається, непогана мати, але і зразковою її назвати важко. Не те щоб вона там дітей якось ображала, але мені здається, що вона до них байдуже відноситься.

Зате чоловіка глядить добре. Він хороший, слів немає, все в сім’ю, працює, заробляє. Але от до прикладу, є торт, вона спочатку йому, потім дітям, чи там є сосиски якісь, чи гроші зайві, то вона про нього в першу чергу думає.

Я кілька разів запитувала, чому вона так чинить, натякала, що чоловік може і іншу покохати, а дітки малі ще, хто як не вона за ними буде доглядати?

Дочка тільки рукою махає, каже, що діти порозбігаються, а вона вік сама доживати не хоче. Запевняє мене, що вона молода, аргументує це тим, що замість зайвих дитячих повзунів купить собі краще якусь сорочку гарну, чи комплект, щоб Вітька порадувати.

Я такого не розумію і відмовляюся чути таке. Я не так виховувала її, адже ми завжди все їй віддавали, до останнього, і я обділяла і себе, і чоловіка, а ця штани глядить, не інакше.

Дітям суп, цьому телепню картоплю з м’ясом, дітей спати в 9, а з ним кіно дивитися? Може час зараз інший, може щось я не так сприймаю, але як мама і бабуся моїх внуків, я просто не можу дивитися, як моя дитина руйнує своє життя.

Незважаючи на те, що він тяжко працює, я б не стала ставити його вище дітей. А то збереться і піде в один момент, і буде знати, тоді моя наївна донечка, кому вона треба, і за ким треба було їй бігати.

Чи я не права? Як їй мозок вставити. Це щось із розряду “На діти напеRдіти, чоловіка треба глядіти”.

You cannot copy content of this page