Дуже злюся на свою маму через те, як вона вчинила з моєю бабусею. На жаль, я про все дізналася, лише коли виросла. Так вийшло, що мене виховала саме бабуся, а мама поїхала за кордон на заробітки та влаштувала там своє життя.
Моя ж бабуся, щоб роздобути грошей продавала городину та фрукти. Половина села отарювалася саме в неї. Якось до села приїхала жінка років 30 з маленькою дитиною. Вона теж купувала у моєї бабусі продукти.
Однак була одна дивна обставина. Якщо решта мешканців села завжди закуповувалась кілограмами, то ця жінка брала всього по пару штук. Бабусина сусідка здивувалася такому.
Вона вирішила познайомитись з жінкою ближче та запросила її в гості на чай. Молода мама бідкалася, що приїхала вона із міста. Кілька років тому була одружена, проте після появи дитини чоловік випарувався, а батьки навіть і не думали допомагати.
От їй і довелося перебиратися до села, де життя було трохи простіше. Отак жінки стали подругами, хоч і вік був зовсім різний. Молода мама допомагала старенькій як могла – по дому та городу. Бабцина сусідка ж у свою чергу допомагала продуктами.
Згодом вони взагалі вирішили жити разом, бо так простіше. Бабусина сусідка була вже в літах, але могла доглядати дитину, поки мама хлопчика працювала б. За кілька років жінка заробила на початковий внесок для іпотеки та переїхала з сином до міста.
Проте кожні вихідні вони приїжджають до бабусиної сусідки, адже вважають її своєю справжньою родиною. А хлопчик взагалі переконаний, що вона його бабуся. Так бабусина сусідка й залишила їм будинок.
Ви напевно спитаєте, а чи не було у цієї жіночки власних дітей? Це ж вона відписала свій дім чужим людям. В бабусиної сусідки теж дочка була, найкраща подруга моєї матері. Так вони вдвох поїхали за кордон і забули про нас.
