У мене дві найкращі подруги. Ми товаришуємо зі шкільних часів, а зараз закінчуємо інститут. Бачимось щомісяця і ходимо один до одного в гості по черзі.
Нещодавно ми були у гостях у однієї з подруг. Було свято, її батьки були вдома (мама не працює, а у тата був вихідний). Вони накрили нам маленький стіл із бутербродів та торта.
І під час застілля стався один момент, який мені не сподобався. Батьки подруги не сиділи з нами, але її батько допомагав нам відкрити пляшку з вином.
З самого початку він явно був більш радий другій подругі, з якою ми прийшли у гості до третьої. Він з порога радісно закричав:
«Привіт, Алю! Ти знову до нас прийшла? Мені було стримано сказано: «Здрастуйте». А коли прийшов відкрити нам пляшку, то почав дбайливо розпитувати ту саму Алю, яке вино їй більше подобається, яке відкривати — біле чи червоне?
Мене не спитав, яке мені більше подобається. В результаті яке Аля обрала, таке і відкрили. Мене це зачепило.
Ми з Алею обидві були гості. Чому ж знаки гостинності висловлювалися лише їй? Я думала над цим питанням кілька днів і дійшла висновку, що, мабуть, батьки тієї подруги, яка була в гостях, мені не раді.
Напевно, вони хочуть, щоб їхня донька дружила лише з Алею. Згадалося все спілкування із цими батьками. Вони завжди зі мною говорили сухіше, ніж з Алею.
Бували епізоди, що ми з Альоною приходили до них у гості, я приносила щось до чаю, а Аля ні. Але все одно з нею були привітніші.
Якби до неї краще ставився тільки тато в тій сім’ї, я б, мабуть, подумала, що він до Альони трохи заграє.
Але й мама теж краще до неї ставиться. Чому так я не знаю. Я завжди поводжусь ввічливо з батьками подруги. Їхню доньку нічого поганого не вчу — я не п’ю, не курю, не гуляю, вчуся і працюю.
В мене цілком пристойна сім’я. Єдина різниця між мною та Алією – матеріальне становище. Сім’я Алі багата — у них багатий будинок, машина, вони постійно їздять відпочивати закордон.
Сама Аля має норкову шубу, купу золотих прикрас, у тому числі й з діамантами. Така сама багата і та подруга, у якої ми в гостях були. У мене ж бідна сім’я.
Давно не робився ремонт у будинку, машини немає, ходжу в пуховичку, із золотих прикрас — одне колечко та сережки. Закордоном взагалі ніколи не була. Невже річ тільки в цьому?
Так не хочеться у це вірити. Щоправда, ще й та подруга, і Аля мене гарніша. Але я не страшна, просто звичайна. Сиджу і гадаю, що зі мною не так?
