Кілька років тому я зі своєю дружиною переїхав в інше місто. Спочатку все було добре. Дружина з розумінням до всього ставилася, а сварки були відсутні в нашому життя як явище. Але настав момент, коли все пішло прахом.
Компанія переживала важку кризу. Багато людей втратили роботу, як і я. Це був серйозний фінансовий удар. Ми не встигли нічого відкласти, б всі гроші йшли на маленьких дітей.
Допомога прийшла звідки не чекали. Зараз я розумію, щоб краще тої допомоги й зовсім не було. Мій тесть жив в іншому місті та здавав квартиру. Без ремонту, на околиці, але це була його квартира. Він запропонував якийсь час пожити там. Справи в нас були погані, тому ми погодилися. Я був дуже вдячний тестю за порятунок.
Перший місяць був кошмарним. Ті крихти, які залишалися у нас ще були закінчувалися з неймовірною швидкістю – діти, їжа та комуналка з’їдали все. Я довго шукав роботу, мені пощастило. Фірма була досить непогана, керівник пішов мені на зустріч та видав аванс за два місяці. Я дуже багато працював і життя почало покращуватися. Я навіть зміг платити тестю якісь гроші з квартиру, адже він через нас втратив ще один дохід.
Та батько моєї дружини все частіше та частіше почав приходити до нас у гості. І не просто допомогти по господарству. Він сидів на кухні, дивився телевізор і… їв. Я не проти гостей, але тесть з’їдав просто все – сніданок, обід, вечерю – все, що готувала дружина. Я міг поїсти лише ввечері те, що залишалося після набігу тестя.
Мені це стало набридати. Поговорив тестем спокійно та пояснив, що мені не шкода шматка хліба, але я не заробляю аж стільки, щоб утримувати ще й його та нагадав, що за оренду квартири я плачу. Приходити він не перестав, але тепер брав із собою чогось перекусити. На другий тиждень його витівка набридла йому самому і він просто купував пару яблук дітям, а харчуватися продовжував у нас.
Не знаю, як бути. З одного боку тесть не правий, адже це його дочка та онуки, хай би хоч заради них відвадився щодня ходити. А з іншого боку, без нього ми б не змогли вийти зі скрутної ситуації.