Мені вже 60, живу з дружиною, але дітей ніколи не було. Маю молодшу жінку на стороні вже понад десять років. Я здогадуюся, що про мене подумали одразу. Можливо ви й праві, але маємо, що маємо. Так от, коханка каже, що я батько трьох її дітей.
Якщо не знати всіх нюансів, то все дуже правдиво. Але вона не знає, що я не можу мати дітей, саме через це й нема дітей в мене з дружиною. Ось така примха мого організму. Я навіть ДНК-тести робив, аби пересвідчитися. Та діти мені подобаються і вона також, тому я мовчу
Мені легко з цією жінкою та й за стільки років я до неї почав прив’язуватися. Пропрацювавши практично все життя в одній організації, я можу вважати себе забезпеченою людиною, тому грошей вистачало на обидві сім’ї. Кожного року діти коханки їздили в теплі країни відпочивати. Дружина чи не помічала мою відсутність через постійні відрядження, чи їй було все одно, але вона ніколи нічого не казала.
Думати про розлучення у своєму віці я не бачу сенсу. Жити постійно з коханкою не хочу через те, що вона намагалася підсунути мені дітей від інших чоловіків. Вона могла б просто попросити грошей і я б дав, бо я ж все одно утримую її та всіх дітей. Напевно, я старий дурень, але в ситуації, і якій я опинився, винен лише я.
