Я знаю, що таких як я, дуже багато, але думки у всіх різні. Або я старомодний, що хочу незайману, або не так вихований. Багато хлопців думають як я, але самі теж чомусь не незаймані, вірно?
Я двічі намагався переступити через це, але щоразу переконувався, що не зможу. Якщо я знаю, що з дівчиною був інший до мене, то здається, що з її боку це будуть постійні порівняння.
Можливо, не вголос, але мені завжди здається, що не на мою користь. Ці ласкаві клички, коли чую, знаю, що дівчина – створіння ледаче, і називаючи так мене, даю 80%, що вона так само називала й попереднього хлопця.
І не збирається вигадувати щось інше для мене. Це теж дратує. Коли я знаю, що я не перший, я сам починаю постійно шукати каверзи якісь, вади, копаюся, думаю і ніяк не можу заспокоїтися.
Іноді заздрю тим, для кого цей факт не має значення. Дивлюся на неї і розумію, що вона колись так само дивилася не на мене. І дивилася – це найменше.
Іноді я забуваю про це, іноді навіть надовго, але за якоїсь сварки, особливо коли це стосується ще третіх осіб, я обов’язково починаю про це думати знову, з’являється невпевненість у собі.
Для багатьох сучасних дівчат бути не незайманою – це цілком нормально. Ще й пишатися сексуальним досвідом, але є ж люди, які мислять як я і це не тільки хлопці, а й дівчата. Але де шукати таку дівчину в наш час, хіба що в церкві?
