Родинні історії

І тепер маю дяку, колишній свекор живе на моїй дачі, вирощує овочі, я і внуку йому часто привожу, а головне – він щасливий

Якось так співпало, що моє розлучення, і розлучення свекрухи і свекра стало подіями майже одночасними. В більшості я вважала, що це я винна в їхніх сварках.

Адже свекор просив не вмішуватися в нашу сім’ю, а мама колишнього чолвіка сказала, щоб він сидів і мовчав в “ганчірочку”.

Ну і свекор психанув, поїхав до брата жити, а потім прийшли свекрусі документи на розлучення, при цьому нас з чоловіком ще не розлучили, дали час на примирення.

Та примирення, як ви зрозуміли, не відбулося. Я вже 2 місяці як жила окремо, щасливим життям зі своєю дитиною. Ходила на роботу, на ринок, і вирішувала всі побутові питання.

От на ринку я свекра і зустріла, насправді думала, що вони помиряться, та як би не так. Не помирилися. А все через те, що свекруха, тепер уже колишня, має жахливо й характер і все життя всім вказує що робити. Та не про це.

Тепер вона чоловіка, хоч і колишнього, в хату не пускає, каже не заробив. А він людина не конфліктна.

От і живе тепер в друга свого, знімає кімнату, а на ринку рибу розвантажує, зі своєю то спиною.

До пенсії йому всього рік, та і пенсія не погана має бути, напрацювання за життя, дарма що жінка жаба, от і тікав на роботу.

А зараз як цей рік прожити. А я взяла і запросила його до себе не дачу. Була рання весна, дров ще б вистачило, будиночок не великий, а там в селі і роботу знайшла – охоронець на складі.

І тепер маю дяку, колишній свекор живе на моїй дачі, вирощує овочі, я і внуку йому часто привожу, а головне – він щасливий.

І ще, він з моїм новим чоловіком стали як батько з сином. Ось так, ніколи не знаєш, куди життя поверне.

Вам також має сподобатись...