З такими родичами, як в мене й ворогів не треба. Через нахабність моєї рідної сестри я стою перед нелегким вибором – або догодити сестрі, або залишитися без грошей і можливо без чоловіка, якого я дуже кохаю. Та й сестрі не можу відмовити. Не чужа ж все-таки людина.
Я з чоловіком живу в затишній двокімнатній квартирі, яка повністю належить моєму чоловікові. Його ж мати жила у великій та просторій трикімнатній квартирі одна. Мого свекра я навіть і не знала.
Якось радісна свекруха повідомила, що має коханого і хоче жити з ним. Ми подумали, що цей чоловік просто переїде до неї жити, але ні – все виявилося навпаки. Мама чоловіка віддала нам всі документи, ключі від квартири і пішла жити своє життя.
Переїжджати ми не хотіли, продавати квартиру теж не мали наміру, тому вирішили її здавати. Рієлтор назвала гарну ціну за неї та й попит був гарний. Постійний пасивний прибуток допомагав нам справлятися з усім та й свекрусі віддавали частину грошей. Самі розумієте – пенсія не така вже й велика.
І все в нас було добре, доки про цю квартиру не дізналася моя сестра, яка чомусь вирішила, що має право там жити. Хоч вона і була старшою сестрою, але з нею все завжди було не гаразд. Вона рано стала матір’ю, а потім багатодітною мамою. При цьому її ссім жила в однокімнатній квартирі.
Подзвонила вона на мені і почала нити, що жити їм погана, а у нас є порожня квартира. Звичайно, я відповіла, що квартиру не порожня та й не сприйняла я її слова серйозно. Але наступного дня подзвонила ще раз та все щебетала, що збирає речі і як їм буд добре у великій квартирі.
Я оторопіла. Хто ж сказав, що вона там житиме? Це ж не моя квартира, а мого чоловіка. Як я можу розпоряджатися чужим майном? Я просто кинула телефон і пішла до чоловіка, щоб все розповісти.
Він був людиною спокійною, тому не очікувано для мене коханий розлютився. Почав кричати, що моя сестра вкрай знахабніла. І тут я з ним згодна. Він чітко сказав, що нікому віддавати квартиру не збирається. От я і опинилася в непростій ситуації. Що з цим робити?
