Я в шлюбі вже понад три роки. В нас двоє діток — старша 2,11 молодша та 9 місяців. Все б нічого, але останній рік я стала дуже дратівлива постійно з усіма лаюся через дрібниці, а особливо з чоловіком.
Постійно доводиться просити допомогти вдома зі скандалами, але й навіть це не завжди допомагає, постійно чую у відповідь: «Потім, не зараз, я зайнятий, я втомився» можна подумати я цілодобово відпочиваю.
Ставить акцент, не так на сім’ї, як на роботі, час працювати в нього є завжди. Днями може там пропадати. Все робить, щоб якомога більше побути на своїй улюбленій роботі.
Він це мотивує тим, що терміни горять, і начальство лаятиме, тому і сидить там постійно без вихідних, лікарняних та відпусток. Я ж, як ненормальна через все місто з двома дітьми везу поїсти, а натомість ніякої подяки.
Образливо до сліз, після сварки прийде і ніби нічого не сталося в нього. Живе у мене на всьому готовому і то не прагне підтримати речі, що б довше прослужили.
Його батьки взагалі нічим не допомагають, навіть на свята не приходять і не дзвонять просто так, тільки коли щось потрібно. Щоб мені сходити до лікаря, то треба з чоловіком за місяць домовлятися.
Потім йому доводиться щодня нагадувати про домовленість, бо нічого не пам’ятає, а врешті-решт виявиться, що у нього важливіші справи. Я вже не знаю що робити.
Я почала так всього боятися, навіть по телефону не можу зателефонувати, щоб не почути на свою адресу якісь закиди. Намагалися якось вирішувати проблеми мирним шляхом, щоб всіх усе влаштовувало.
На жаль, все тільки гірше стає. Каже, що час, проведений із сім’єю, марно витрачений. Хоча видно, що любить дітей. Як мені далі жити? Чому він так себе поводить?
