Мені всі казали, що чоловік піде від мене, але я була впевнена у зворотному. Коли я зустріла свого коханого, то він тільки-но розлучився з першою дружиною. На той час йому було вже 30 років.
А от його дружина, яка була йому майже ровесницею, здавалося, ще не подолала підлітковий період. Йому хотілося серйозності та надійності. Його дружині потрібні були емоції та веселощі.
У результаті вони дійшла висновку, що майбутнього не мають, тому й розірвали цей безглуздий союз. Якби коханий тільки знав, наскільки вчасно це зробив! Адже за якихось 76 днів він зустрів мене.
Як потім з’ясувалося, я була саме тією жінкою, яку він хотів бачити поряд із собою. Між нами одразу спалахнули почуття і почався роман. І хоч я була старша за нього на сім років, це нікого не бентежило.
Коли він мені зробив пропозицію, то я одразу погодилася. Я хоч і самодостатня жінка, але все ж таки самотня. Для повноцінного щастя мені не вистачало сім’ї.
Спочатку мені було незручно зустрічатися з молодшим чоловіком, але почуття змусили забути про незручність. Коли батьки коханого дізналися про мій вік, вони одразу махнули рукою, бо вважали, що наш шлюб довго не протягне.
Куди йому молодому зі старшою під вінець? Ми ж різні, характерами не зійдемося і тільки сваритимуться. Та й які діти, якщо я така стара? Добре, що це не мої думки і не думки мого коханого.
Він захищав мене, як міг, але зрештою сам махнув рукою на родичів. Того ж року в нас з’явилася дівчинка, в ще через два роки – хлопчик. Звісно, родичі коханого згодом прийняли мене.
Зараз ми щаслива сімейна пара. Живемо у невеликому будинку з двома дітлахами. Плануємо завести домашнього улюбленця. Кожних вихідних до нас приходять бабусі та дідусі, щоб провідати онуків.
