Близько чотирьох місяців тому у мене почалися стосунки із колегою по роботі. Ініціатором стосунків була я. Ми почали зустрічатись. Спочатку все було добре – зустрічі, дзвінки, смс, разом проводили вечори та вихідні.
Зустрічалися ми так два місяці, у нього раптом почалися невідкладні справи, і він став менше приділяти мені уваги, на роботі наші стосунки ми не афішуємо. Він каже, що йому потрібен час.
При цьому ми мали розмову і він сказав, що у нас серйозні стосунки. Зараз ми з ним бачимося лише на роботі, на зустрічі зовсім немає часу, як він каже. При цьому ми щодня телефонуємо.
Він постійно мені каже, щоб я трохи зачекала. Коли моє терпіння закінчується, вказує на мою емоційну нестриманість, бажає мені бути терплячішою і не робити попередніх висновків.
Я намагалася з ним порвати якийсь час ми майже зовсім не спілкувалися, але потім у нас відбулася розмова, і я наполягала визначитися, що з нами відбувається, і що з нашими стосунками.
Він сказав, що все нормально, що це я накручую себе, а взагалі він сам ще нічого не знає. Потрібен час, треба почекати і бути терплячішою, згодом усе визначиться.
Я не знаю, як мені далі бути, як підштовхнути його до якогось рішення? Ще треба сказати, що він розлучився рік тому. Із дружиною прожив близько року, а зустрічалися до цього роки три.
Дітей вони не мають. Я старший за нього на дев’ять років і в мене є дитина. Я матеріально забезпечена, у нього теж із цим все гаразд. Чого йому не вистачає? Як йому допомогти визначитися?
