Для матері я лише джерело доходу. Мені 41 рік, мамі 65 років. Я не відчуваю материнської любові. Виховувала мене бабуся. А мати у всьому намагається мене контролювати (на хвилиночку, маю троє дітей, другий шлюб, чудовий чоловік), а вона при цьому вказує, що робити.
Вона постійно каже, що я погана дочка, не поважаю і не люблю її, нічого їй не розповідаю, не ділюсь планами. Ми купили будинок, покликали їх жити із собою — не склалося, вони з вітчимом психанули і поїхали.
Вона розповіла всім, що я їх вигнала. У мене з’явилося почуття провини, починаю займатися «самоїдством» — може, й справді я настільки погана дочка?
Але коли я їх запросила, діяла з найкращих переконань: батьки похилого віку, будуть поруч, хоч на старості років поживу з мамою… І нам допомога — за дітьми подивляться, коли ми на роботі.
Тепер вона намагається одержати від нас грошей, загрожує, що подасть на аліменти. Я для неї все життя була джерелом фінансів, і цього разу теж ми мали їй віддавати все зароблене, незважаючи на те, що у нас іпотека.
Я втомилася від неї, змінила номер телефону. Хочеться спокійного життя вже, а не постійних вимог від нього та скандалів.
Ніна, 41 рік