Того морозного ранку небо затягло сірим. Здавалося, що сонця зовсім немає, просто дивне сіре світло ледве показувало деякі обриси найближчих предметів. Вітер тільки посилював холод, піднімаючи дрібні сніжинки. Погода і не думала ставати кращою.
Надя поверталася із ринку. Людей не було зовсім, тож продати хоч щось не було можливим. Вона несла повні сумки з «молочкою»: сиром, маслом, сметаною. Було й молоко, але його обіцяла забрати старенька сусідка, яка не могла самостійно донести ці пару літрів додому.
Дорогою додому Надія згадувала маму, якої уже місяць як не стало. Бабуся до останнього любила гостювати у сусідів, займатися господарством і навіть ходити за водою. А це півкілометра туди й назад!
З матір’ю у Наді завжди були особливі та довірливі стосунки. До останнього вони мешкали в одному селі, можна сказати, у сусідніх будинках.
Постійно були на зв’язку, і Надя часто ділилася своїми думками, переживаннями. Запитувала поради і сама допомагала, чим могла, матеріально. Надіни діти теж любили бабусю, адже вона часто з ними сиділа, коли батьки були на роботі чи в полі.
Після того, як матері не стало, Надії стало набагато складніше у цьому плані. Чоловік їхав з самого рання на роботу: вона в нього знаходилася в місті, тому питання часу було дуже складне.
Іноді вдавалося попросити сусідів посидіти з дітьми, іноді ні. Бабуся, наприклад, як би важко їй не було, встигала нагодувати, вмити і зачесати малечу, тож все було ще більш-менш непогано.
Напередодні мама наснилася Наді. Усміхнена, світла. Така, якою її дочка і запам’ятала. Сон був дивним: сонце, небо синє та запах липи. Мати нічого не говорила Надії, тільки показувала рукою щось убік. Потім розгорнулася та пішла. А там, де вона була, виросло маленьке деревце. А на ньому майнула косинка. Її улюблена косинка.
Навіщо цей сон був, Надя зрозуміти так і не змогла. Та й часу вже не вистачало: автобус зупинився на кінцевій і відчинив двері. Приїхали. Зараз треба щось приготувати чоловікові та дітям. Розібрати речі і все віднести у сарай, щоб не зіпсувалося. День тільки-но почався, а сил уже ніяких немає.
А ввечері прийшов чоловік. За запахом було зрозуміло — напідпитку. Спочатку Надя подумала, що не витримає та влаштує скандал. Але потім, розібравшись у ситуації, навіть повеселішала.
Виявилося, чоловіка підвищили, тепер їм усім сімейством треба переїжджати до міста. Квартиру дадуть хорошу ремонт за рахунок фірми. Адреса яка? «Ой, я не пам’ятаю. Пам’ятаю тільки вулицю… Липова, чи що?»
