Прогулюючись парком із дитиною у візочку, я здалеку помітила, що до нас наближається друг нашої родини. Чоловік із ним разом працює в офісі, а я ходила з ним в один коледж. Передвістя радісної зустрічі швидко випарувалося, коли я розгледіла вираз його обличчя.
Він був нетипово серйозний як для свого веселого і життєрадісного темпераменту. Одразу зрозуміла, щось сталося. Він розповів, що в мого чоловіка з кумою роман. Спочатку я не повірила його словам. Вирішила, що це жарт, але виявилося, в офісі всі знали, що мій чоловік зустрічається з кумою.
Вона приходить за ним після роботи, а іноді забігає й під час обідньої перерви. Вони фліртують одне з одним при всіх і не соромляться виявляти свої почуття. Я була в шоці. До цієї новини вважала куму своєю хорошою подругою. Вона – наша сусідка.
Коли ми тільки переїхали у спільну квартиру, переживали, що нікого не знаємо в новому районі, але вона сама проявила ініціативу познайомитися. Спекла тоді фруктовий пиріг і прийшла в гості. Теж у декреті сиділа з маленькою дитиною. До цього працювала на швейній фабриці.
Вийшла заміж за одногрупника і швидко завагітніла, але сімейного щастя так і не пізнала, бо чоловік незабаром після народження доньки почав свою дружину зраджувати. Ось вони й розлучилися. Кума дуже хотіла знову покохати когось і побудувати щасливі стосунки.
Вона ходила на побачення, залишаючи дитину на батьків. Мені стало шкода сусідку. Я намагалася її втішити як могла. Іноді брала її доньку на себе, поки мама налагоджувала особисте життя, але чомусь із чоловіками їй не щастило. Один почав пити, в іншого були фінансові проблеми.
Третій випарувався, після того як дізнався, що в дівчини є дитина. Кума плакалася мені в плече. Казала, як же пощастило мені з чоловіком. Мовляв, стільки років разом, а досі підтримуємо такі ніжні трепетні стосунки. Ну і я з радістю давала їй поради з особистого досвіду.
Дуже хотілося підтримати завжди засмучену й розчаровану життям подругу. Ми швидко здружилися. Пити чай у гостях одне в одного стало звичкою. І в пісочницю дітей виводили теж разом. Поки дрібні гралися на дитячому майданчику, ми без угаву базікали, сидячи на лавочці.
Останні півроку наші зустрічі стали більш рідкісними. Як сусідка мені сказала, вона активно налагоджує романтичний фронт. Бачилися ми, лише коли вона свою доньку на мене залишала. Або випадково перетиналися в місцевому супермаркеті. Звісно, мені не вистачало присутності подруги.
Але я ставилася до ситуації з розумінням. У мене ж є чоловік, а їй час знову виходити в люди, щоб із кимось познайомитися. Наше спілкування трималося на повідомленнях, частіше обмінювалися смішними картинками. Я уявити не могла, що, поки сиджу з її малою, вона крутить з моїм чоловіком.
Як взагалі до такого можна було додуматися? Зручно влаштувалася, звісно. Навіщо шукати собі мужика незрозуміло де, коли в сусідки є такий гарний чоловік. І на роботу ходить, і по дому все допомагає, і за дитиною дивиться не гірше за матір. Не знаючи про роман, я навіть не підозрювала, що між нами щось не так.
Так, почав часто затримуватися на роботі, але я вірила йому, що з’явилося після підвищення більше обов’язків. В інтимному плані у нас було все не так феєрично, як до появи дитини, але і це ж нормально. Тепер у нас повноцінна сім’я, а не просто романтичні зустрічі. Більше відповідальності та завдань.
Відповідно, часу одне на одного залишається менше. Як і сил. Нам же не по 16 років уже. Друг мені показав кілька фоток, де мій чоловік разом з кумою сидить у них в офісі. Було видно, що вони у стосунках. Після цього сумнівів не залишилося. Прямо з парку я з коляскою рвонула додому.
Сказала чоловікові, що все знаю. Змусила зібрати речі і звалити з квартири. Пояснити або викласти свою версію не дала. Ну а що він міг мені сказати? Він навіть не заперечував наявність роману. Я не хотіла його більше бачити ніколи. Була впевнена, що все зробила правильно.
Після розмови з матір’ю з’явилися сумніви. За її словами, я погарячкувала. Не потрібно було виганяти чоловіка. Каже, ми повинні зустрітися й обговорити цю ситуацію. Мама вважає, що всі чоловіки зраджують своїх дружин. Просто найчастіше про ці історії ніхто не знає.
Мама розповіла, скільки таких випадків вона знає. Я, звісно, була не готова дізнатися про зради чоловіків наших родичок чи маминих подруг. Багато сімей, про які згадувала мама, мені завжди здавалися зразковими. Моя мама вважає, що зрада чоловіка не привід для розлучення.
І що вчинила я дуже погано, зруйнувавши сім’ю. І взагалі потрібно вміти прощати. Каже, жінка повинна проявляти свою жіночу мудрість, а роман чоловіка на стороні – це просто помилка, нічого фатального. Тим паче що в нас маленька дитина. Отже, я перестала приділяти чоловікові увагу.
Ось він і занудьгував. Знайшов собі увагу на стороні. Також мати додала, що дитину потрібно ростити в повній родині. У неї має бути і батько поруч, і мама. Інакше в дорослому житті, не маючи картинки сім’ї, дитина не зможе створити власну. Не знаю, у мене змішані почуття після цієї розмови.
Хіба не краще, щоб дитину ростили двоє щасливих батьків? Та й як після зради нам далі жити? Робити вигляд, що все нормально, – брехати самій собі. Не знаю, чого б хотів мій чоловік, але я сподіваюся, що ще заслуговую на відданість і повагу. Не вийшло з одним, то, може, це не моя людина?
