Мій чоловік досить специфічна людина та в наших стосунках завжди все було добре. Ми навіть працюємо в одній компанії, але на різних посадах в різних відділах. Нещодавно взяли на роботу новеньку співробітницю, що дуже погано вплинуло на наше життя.
Якось я не встигла приготувати сніданок, тому розігріла вареники. Коханий подивися на стіл, скривився та заявив: «Ти що, не можеш нічого цікавішого придумати? Он Аня встає з ранку, хоч і живе сама, накрутить собі голубців, курку засмажить. А в тебе 2 рецепти на весь тиждень». Він навіть не поснідав, так і пішов на роботу голодний та ображений.
На роботі новеньку Аню не любили, бо це була людина, якій треба запхати свого носа у все, навіть якщо це її не стосується. Завжди розповідає, що вона так уже робила і що вийшло в неї краще. Вихвалялася тим, яка вона гарна господиня, що льох забитий консервацією.
Мій чоловік вірив кожному її слову і завжди порівнював зі мною. І гроші заробляє, і вдома все встигає, і поговорити з нею цікаво. А я постійно чимось зайнята після роботи. А Аня все розповідала моєму чоловікові, який він «золотий», бігала перед ним постійно, догоджала. От мій чоловік й вирішив розлучитися зі мною.
Спочатку мій вже колишній чоловік жив, наче король. Аня йому і голубчиками, і котлетками, і рибкою, і десертами пригощала, але це було не довго. Згодом в неї то голова почала боліти, то рука, то нога, то на роботу треба. Пройшло ще трохи часу і він сам почав на кухні хазяйнувати. Не було в Ані й небаченої консервації та й порядки наводити вона не любила, але весь час продовжувала вихвалятися.
