Я мріяла про ідеальну родину, але маю те, що маю. Старшій дочці шість років, молодшій вісім місяців. Дуже втомлююся, оскільки старша дочка стала просто некерованою, раніше вона такою не була.
Думаю, що ревнує, хоча я намагаюся приділяти їй увагу як раніше, але це погано виходить, маленька дитина вимагає багато часу і сил. Така різниця у віці у дітей, я думала, що старша буде допомагати.
Могла б, наприклад, посидіти з малюком, поки я приберу чи обід приготую, але я боюся залишити їх удвох. Зауважила, що старша дочка почала все більше мене дратувати.
Мені навіть хочеться віддати її бабусі хоч на якийсь період, але бабуся живе далеко, а зі старшою треба займатися та готувати її до школи. З чоловіком стосунки стали псуватися.
Дійшло до того, що коли прошу його, щоб допомагав, поговорив зі старшою, погуляв з молодшою, дав мені трохи відпочити, але він вічно зайнятий. Нещодавно під час сварки сказав: «Народила дівчаток, тепер справляйся сама».
Він дуже хотів сина, особливо коли я була вагітна другою дочкою, я навіть коли дізналася, що буде дівчинка, не одразу йому сказала, щоб не засмучувати.
Я думала, з часом це пройде, адже це його рідні діти. Але у чому моя вина? Розумію, що не можна так говорити, але вже шкодую, що народила другу дитину, зараз би не опинилася в такій ситуації.
Моя найкраща подруга та хрещена мама старшої доньки, досі незаміжня. Раніше я їй співчувала, що вона самотня, а тепер заздрю. Вона живе так, як хоче, і навіть може дозволити відпустку за кордоном.
До речі, нещодавно купила собі машину. І проблем у неї немає таких, як у мене. Подруга радить мені народити ще одну дитину, раптом це буде хлопчик і чоловік відійде і займатиметься дітьми.
Я ж у свою чергу я не хочу ризикувати, якщо народиться знову дівчинка то, швидше за все, залишуся одна з трьома дітьми. Сумніваюся, що чоловік зміниться
