Я роками думала про те, що хочу поїхати за кордон попрацювати. Заробітки там більші ніж в моєму місті. Та я була заміжня, дитину ж теж не кинеш, тому все відкладалося. Батьки буди проти весілля, вони хотіли, щоб я продовжила навчання у виші.
Весілля ми зіграли гучно та весел у селі з купою гостей. Мама постійно казала, що я поганого чоловіка обрала. Після весілля я залишилася жити у чоловіка у великому просторому будинку. Я працювала медсестрою. Робота була непогана, платили більш-менш – на життя вистачало.
Моя свекруха – золота жінка. Вона допомагала мені з дитиною та все хвилювалася, аби все було добре. На жаль, життя не складалося. По всьому селі ходили чутки про мого чоловіка. Всі, окрім мене, знали, що він мені зраджує. Навіть свекруха знала.
Одного разу вона покликала мене поговорити. Виявилося, що коханка була при надії, а чоловік не знає, як мені сказати про розлучення. Вона згадала про моє бажання поїхати за кордон працювати. Так я і зробила, як тільки син вступив в університет.
А мій чоловік привів коханку додому. Свекруха була у розпачі. Про чоловіка я чути нічого не хотіла. Стільки років я жила спокійно, аж ось почав колишній дзвонити. Я спитала, як справи, та він все казав, що добре. Але якби все було добре, то й не дзвонив би. Поговорила з сином і виявилося, що коханка колишнього пішла, а його здоров’я зовсім погане.
