Ми жили так довгі та щасливі роки, аж поки перше кохання мого чоловіка не приїхала у місто. В мене з’явився страх, що вона зруйнує мою сім’ю…

Я свого чоловіка знаю ще з дитинства. Ми навчалися в одній школі, але в паралельних класах. Вже тоді я знала, що ми будемо разом. Я була закохана по самі вуха, але мій коханий звернув увагу на іншу дівчинку, якій він теж подобався. Правда, їх стосунки закінчилися на випускному, бо дівчинка поїхала в інше місто навчатися.

Через цю ситуацію мій коханий був у депресивному стані і ми почали більше спілкуватися. Мені здається, що наша дружба тоді його врятувала. Я завжди була поряд і ніколи на нього не тиснула. Хоча мені було страшно бачити, що з ним відбувалося. У якийсь момент дружнє спілкування переросло на стосунки.

Вже за два роки ми одружилися. Згодом в нас з’явилося двоє дітей. Свекруха мене обожнювала, стосунки в нас були ідеальні. Ми жили так довгі та щасливі роки, аж поки перше кохання мого чоловіка не приїхала у місто. В мене з’явився страх, що вона зруйнує мою сім’ю, бо їхнє кохання спалахне з новою силою.

Те, що ми будували протягом стільки років, може розвалитися лише через одну зустріч.  Я не знаю, як мені вчинити. Коханий наче поки що не знає про приїзд тієї дівчини. Якщо я промовчу, це буде виглядати так, ніби я сумніваюся в ньому. Що мені робити?

You cannot copy content of this page