Я багатодітна мама, дві дочки – 11 та сім років, а також та син – три місяці. Дві дочки дуже різні за темпераментом та характером. З будь-якою дитиною певною мірою важко, до будь-якої дитини потрібен підхід. Зі старшою дочкою не все гладко, але більш-менш зрозуміло для мене.
А ось з молодшою … Вона дуже активна, допитлива дівчинка лідер за характером. З моменту її появи я завжди була напоготові. Приклад: коли маленькою була старша дочка, і вона почала цікавитись розетками, їй достатньо було мого «там струм і чіпати не можна».
З молодшою ж я навіть вдавалася до такого трюку, як непомітно вщипнути за попку, коли вона лізла до розетки, і потім говорила: “це так струм кусається, бачиш як боляче, не треба туди лізти”, але навіть це не діяло. Коли настав час йти у садочок, старша давала поради молодшій: «слухайся вихователя, куди всі дітки пішли, туди і ти йди».
У відповідь молодша казала: «я не піду туди куди всі – це всі повинні йти туди , куди йду я!» Мені завжди з нею було непросто. Я навіть зверталася за допомогою до психолога, на той час вона давала мені рекомендації, які частково мені допомагали приймати дитину з такими лідерськими якостями.
Але чим старша вона стає, тим гірше я можу впоратися з собою. Зараз у мене малюк і, можливо, втома і гормони дають збій. Я дуже агресивна із нею. На мою думку, дитина в сім років вже без нагадування має опанувати елементарні правила повсякденного життя.
Наприклад, має без нагадування чистити зуби, прибрати іграшки, заправити ліжко, прибрати зі столу свою тарілку. Тим більше, що такі вимоги не виникли раптово, але щодня починається з одного й того ж, мені треба нагадувати, що зараз треба вмитися, а зараз заправити ліжко.
Якщо я не робитиму цього, то сама вона цього не зробить. Я експериментувала і кілька разів не нагадувала їй і по моменту пробудження вона займалася будь-чим, окрім того, що потрібно. Я намагаюся бути спокійною, пояснювала та розжовувати знову і знову якісь речі.
Практично з моменту своєї виразної вимови слів дочка намагається відстояти свою правду. Як кажуть у таких випадках: ти їй слово, вона тобі у відповідь 10. Для неї ніколи не існував авторитет дорослого. Вона завжди і з усіма розмовляє на рівних.
Треба віддати належне, що практично всі вихователі в дитсадку завжди розчулювалися і цитували її розмови, але в той же час говорили: уявляємо, як тобі важко з нею. Одна річ, коли спілкуєшся з такою дитиною кілька годин, інша – коли нон-стоп.
Нині у школі їй важко дається дружба з однокласниками. Щоразу я чую від неї скарги, що з нею не хочуть грати, коли ми починаємо розбір польотів, то виявляється так, що вона хоче всіма командувати та нав’язувати свої ігри. Я поясню їй, що вона не може змусити грати з нею. Так буває і зі старшою.
Вечорами вона до неї пристає, тому що їй складно грати або займатися самою. Їй завжди потрібний партнер, але він повинен робити те, що вона скаже. Знайомі та друзі, хто знають і бачать її темперамент, часто кажуть, що у мене сталеві нерви, але це не так.
Я просто намагаюся тримати себе в руках, але з появою малюка я злітаю з котушок. Я почала дуже часто кричати і піднімати на неї руку, з якоюсь особливою агресією. З криками, що вона глухий кут, що за стільки років у її голові не може відкластися елементарний режим.
Мене зриває, коли вона обмовляється. Мене зриває, коли мене не чує, і мої прохання залишаються так і не виконаними. Ще більше зриває мене, коли вона чує моє «ні», повертається і робить по своєму. Так було завжди. Я розмовляти, розбирати та аналізувати з нею кожен вчинок, але безрезультатно.
Я розумію, що і я частенько давала слабинку у вигляді: «ось тобі ця іграшка, тільки відчепися», тому так сильно від неї втомлювалася. Але зараз. На даний момент я перестала контролювати себе. Я не можу тримати себе в руках. Я тримаюся, ефект накопичувальний спрацьовує і я зриваюся.
Щоранку у нас крики. Це шок! Я ненавиджу себе за свої зриви. Я «хворію» півдня, після того, як накричу на неї перед школою. Я говорю такі страшні речі, що потім плачу і розумію, що мені все це повернеться в її перехідному віці. Я дуже боюся, що буде далі з такою моєю реакцією.
