Юля та Олег з дитинства конкурували між собою. Молодший брат намагався самоствердитися за рахунок того, що почував себе чоловіком у будинку. А старша Юля постійно хитрила і залишала Олега в дурнях.
Це було невинне дитинство у звичайній, середньостатистичній родині. У якій мама та тато любили своїх дітей, а діти любили своїх батьків.
Юля
Подорослішавши, Юля поїхала вчитися до більшого міста. За цей час вона стала старша ментально і точно знала, чого хоче досягнути у житті. Вона хотіла знайти хлопця і побудувати успішну кар’єру. А в рідному місті досягти цього було не так легко. Тож треба було більше думати про майбутнє і прагнути до нього.
У віці 22 років Юля вийшла заміж. Хлопець із гарної родини. Без шкідливих звичок. Красень. Саме те, чого дівчина й хотіла. Тепер справа за успішною кар’єрою. Навчання дається добре, незважаючи на свій відносно малий стаж, Юля досягає великих успіхів. Все йде до того, що вона очолить свій відділ. Потрібно тільки докласти трішки більше зусиль.
Через 10 місяців Юля дізнається про те, що чекає маля. Досить легко народжує та бере декрет. Її професія такого не прощає, і всі знання молодого фахівця стають незатребуваними ще до того, як малюк вимовляє своє перше слово. Молода мама повністю перетворюється на домогосподарку, ловить депресію і повністю зосереджується на вихованні дитини.
Так минає багато років. За цей час Юля ловить чоловіка на постійних зрадах, набирає зайву вагу, страждає. Чоловік подає на розлучення, і вона залишається зовсім одна. Тільки на той момент вона згадує батьків. За цей час вона жодного разу не зверталася до них за порадою та не допомогла. Жінці стає соромно, і вона наважується до них зателефонувати.
Олег
Олег із самого дитинства не прагнув навчання. Його більше цікавили всякі хлопчачі штуки, спорт, машини, кіно. Так триває доти, доки він не випускається зі школи. Тоді він зустрічає Вікторію – мрію всього його життя. Дівчину зачаровує милий хлопець, який, до того ж, абсолютно чесний і відкритий з нею.
Їхні стосунки до весілля проходять як стосунки двох хороших друзів, тому, живучи разом, вони не відчувають жодних труднощів чи негативу. Між ними панує любов та злагода. Олег влаштовується на непогану роботу, єдиний мінус якої – час. Чоловік мало бачиться з коханою, не говорячи вже про батьків. Але альтернатив у їхньому місті немає.
Якоїсь миті Віка дзвонить чоловіку і повідомляє, що його мама просила їх приїхати, оскільки у неї якісь проблеми зі здоров’ям. А в Юлі немає на це часу. Олег теж відмахується від цієї новини і нарікає на те, що в нього повно роботи, якось розберуться самі. Вікторія робить чоловікові зауваження та проводить міні-лекцію про любов до батьків. Чоловік все ще ігнорує почуте.
Негідні спадкоємці
На похороні Юлі та Олега не було. Вони не змогли прийти з різних причин, але пізніше щиро перед усіма вибачилися. Але в них обох знайшовся час прийти на процес оголошення спадщини. Не те щоб йшлося про якісь казкові гроші, але брат із сестрою пояснили свій прихід тим, що раз уже на похороні не склалося зустрітися, то хоча б тут…
Заповіт був дуже коротким, але значущим. Не було вступу, прощальних слів чи чогось подібного. Йшлося про будинок. І про те, кому він дістанеться. І воля покійної була дуже зрозуміла. Єдиним спадкоємцем є дружина Олега, Віка. З тією умовою, що нерухомість повинна залишатися за нею, без переходу до чоловіка. Або вона може її продати третім особам. Але аж ніяк інакше.
Виявилося, що Вікторія справді послухалася свого серця і близько півроку безкоштовно і з усією душею доглядала свекруху. Адже та її навіть не просила. Двоє рідних дітей були надто зайняті своїм життям. Ось вона й вирішила: раніше я виконала свій обов’язок перед дітьми, виростила їх. Свій обов’язок переді мною вони не виконали. Тож хай хоч ця дівчина отримає те, на що заслуговує.
«Спадкоємці» довго доводили одне одному, хто з них менше завинив. Але вони лише трясли своїми криками повітря. Не дивно, що їх спіткала така доля. Адже, як відомо, карма працює завжди. Тим чи іншим чином.
