На першому курсі інституту мені дали місце в кімнаті гуртожитку. У ній уже жили троє дівчат. Катя-першокурсниця, як і я. Ми з нею швидко порозумілися і потоваришували.
Дві інші дівчини навчалися на останньому курсі і ставилися до нас зверхньо. Валі було трохи за тридцять. Вона була одружена і мала дочку-підлітка. На вихідні вона виїжджала до свого райцентру, до родини.
Ірі було двадцять три і заміжня вона не була. З першого курсу вона зустрічалася з однокурсником. Напевно, вони б давно одружилися, якби не мати парубка.
Вона зовсім не хотіла собі таку невістку. Хлопець не міг не послухати матір і переконував Іру почекати поки матір передумає. Але закінчувався останній курс, а воз стояв на тому самому місці.
Якось я побачила, як Іра плаче, а Валя вмовляє її сказати парубку, що вона при надії, щоб утримати його, хоча це було неправдою. Зрештою Іра прийняла пораду старшої подруги. І… хлопець з нею не одружився.
Подробиці я, звичайно, не знаю, але Іра розповіла йому правду і все потекло своєю чергою. До нас у кімнату разом з цим парубком іноді приходив його рідний брат – Дмитро. Він, як і ми, був першокурсником.
Незабаром Дмитро почав поглядати на Катю. Пройшов час. Іра поїхала до свого рідного міста, її хлопець поїхав за нею. Від Дмитра ми дізналися, що з роботою в обох склалося все добре.
Хлопець досі умовляв матір погодитися на його шлюб з Ірою, але вона була непохитна. Така ж доля спіткала і Дмитра. Ні про яку невістку не х їхнього кола не могло бути й мови! Дмитро виявився більш рішучим хлопцем.
Він вирішив не послухатися. Катя відмовилася виходити заміж проти волі його батьків. Вона попросила Дмитра більше не приходити до неї. Півроку вони не зустрічалися і обоє переживали.
А через півроку, повертаючись додому із зимових канікул, в електричці я зустріла Дмитра. Він теж повертався з дому і був дуже засмучений. Його брат трагічно пішов з життя.
Виявилося, що Іра чекала на нього ще роки чотири після закінчення інституту, а потім сказала: “Все. Я від тебе йду. Я хочу сім’ю та дітей. Я втомилася чекати”. Він умовляв ще почекати, але мати так і не послухався.
Коли Іра вийшла заміж, залишатися в її місті більше не було чого, тому Олексій звільнився і поїхав до рідного міста, але не зміг влаштуватися на роботу за фахом. Загуляв, звів знайомство із сумнівними особистостями…
Після похорону Дмитро сказав матері, що краще було б якби Олексій все ж таки одружився з Ірою. Тоді б всі були щасливі. Він мав би кохану дружину, роботу, дітей.
Після цього жінка дозволила молодшому синові одружитися на тій, кого обрало його серце. Катя та Дмитро одружилися. Перше весілля було на її батьківщині. Друге – галасливе та пишне, на його.
Ще місяць після цього вони гостювали у батьків Дмитра, а коли їхали, мама сказала: “Синку, що ж ти мені раніше не сказав, яка вона хороша?”. Катя, справді, була чудова, гарна, скромна, добра, чуйна, працьовита дівчина…