З чоловіком ми знайомі з першого класу, чотири роки як побралися, доньці два з половиною роки. Після закінчення школи просто товаришували, нічого більше, але через роки зрозуміли, що ідеально підходимо один для одного.
Потім якось швидко все закрутилося: сватання, весілля, побут, донька, робота… Почалися проблеми з грошима, витрати росли, а доходи не встигали. До того ж у мого чоловіка характер не легкий.
Натерпілася я від нього. Настав такий момент у житті, що гадала, що не відволічуся від побуту — дах поїде. Почала листування з колишнім кавалером, так, для романтики та флірту, щоб відволіктися і просто відчути себе жінкою.
Чоловік почав помічати, що я з телефоном увесь час почав ревнувати, розпитувати і в результаті контролювати чи не кожен мій крок. Я і так по кожному чиху звітую, а тут взагалі життя не стало.
Я перестала листуватися зі своїм залицяльником, внесла його в чорні списки і на цьому заспокоїлася. Майже одразу після цього несподівано для мене з’являється старий друг нашої родини.
З жахом для себе я відчула, що в мене до цієї людини з’явився якийсь потяг. Навіть сидіти поруч із ним було нестерпно. У нас почалося миле листування в соцмережі, хоча я відразу попередила, для мене це флірт, не більше.
Я була впевнена, що мій чоловік, попри деякі свої недоліки, не заслужив такого ставлення. Якось цей друг сім’ї заїхав до нас додому, коли я була сама. Запропонував посидіти трохи, я погодилася.
І якось непомітно для мене слово за слово – все сталося. Спілкування, звичайно, все відразу припинила, але що вже тепер. Зараз місця собі не знаходжу, дуже шкодую.
Не жилося спокійно, ось треба було цим безглуздим листуванням займатися. Живу тепер із цим каменем на душі. Чоловік не заслужив на це, хоча чимало поганих речей зробив, але це все незрівнянно з тим, що я наробила.
Тепер усіх чоловіків обходжу стороною, більше ніколи не вчиню нічого подібного. Деяким з нас живеться надто добре і є час забивати собі голову всякими романтичними дурницями.
Напевно, якби в мене було менше часу і були хоч якісь справи, окрім побуту, я ніколи не почала б робити нічого такого. Чоловіка я люблю, сім’єю та щастям дочки жертвувати не збираюся, але тут ось як біс поплутав.
