– Сподіваюся, Микола зробить свої висновки. Адже тепер його проживання тут залежить тільки від бажання Варвари
– Коля, ти просто зобов’язаний її гарненько провчити, – холодно наставляла сина Ганна Сергіївна
– Ось саме. Ти хотів жінку, а не прибиральницю. Збирай речі і йди. Я втомилася
– На добраніч, – сказала Олена, глянувши на чоловіка. – Так… Я зараз футбол
-Вихід є завжди, – грубо обірвала Олеся. – Навіть не думай. Я знаю, про що говорю
Тетяна чекала на УЗД із приємним хвилюванням: навряд чи сьогодні побачать, хто це буде
Мене не прийняли одразу, з першого дня, хоча я нікому не зробила нічого поганого
– Льошо, зайди до мене, якщо не дуже зайнятий – голос шефа звучав якось
Що ти зробив, щоб віддати борги
– Продай ти дачу і бабусину квартиру… і ще що-небудь. І закриєш мої борги.
– Діти не іграшки, якими можна розпоряджатися за своїм бажанням, – сказала вона. – Не можна просто взяти й залишити дитину, а потім повернутися, коли вам буде зручно
Скляна пляшка розбилася, усіявши осколками підлогу. Дві-три краплі молока на лінолеумі й повна тиша
 – Я своє не віддам. Двадцять років – це моє, розумієш? Двадцять років… А ти… ти просто зіскочила на чужий поїзд. Але це не твій маршрут. Не твоя станція
– Твоя коханка дзвонила. Передала привіт! – кинула Ірина в простір, не відриваючись від
Валентино Сергіївно, ви називаєте мене найгіршою невісткою, а потім приходьте по гроші. Це повага
– Наталю, відчини, це я, – пролунав знайомий голос за дверима. Наталя завмерла з
– Тобто, на твою думку, Лілія Іванівна може говорити про мене й нашого сина що завгодно, а мені й рота не можна відкрити в її бік
Віка стояла біля святкового столу, прикрашеного свічками і конфетті, і з викликом дивилася в
– Досить тикати мені в обличчя своєю зарплатою! Я тобі не альфонс і не нахлібник! І гроші на твій кредит я давати більше не збираюся
– Миколо, у мене чудові новини! – Вероніка влетіла у квартиру, на ходу скидаючи

You cannot copy content of this page