Моя свекруха опустилася вже до шантажу. Вона наче знущається з мене. Я дуже хотіла вийти на роботу, але сина не було куди діти. Чоловік працював і моя мама теж. Єдина людина, яка могла допомогти, то це моя свекруха. Але від неї й не очікувала допомоги.
Я була дуже здивована, коли вона сама прийшла і запропонувала посидіти з онуком, щоб я могла повернутися на роботу. Моєї радості не було меж. Грошей не вистачало, а вихід на роботу був єдиним варіантом все виправити. І тут така допомога.
Та не довго моя свекруха була людиною. Вже через два місяці моє щастя скінчилося. На свята ми поїхали в гості до свекрухи, ще й сестра чоловіка приїхала. Вони вдвох накинулися на мене й почали повчати, що і як я маю робити. Я розлютилася і сказала все, що було на думці, а потім забрала дитину та поїхала додому.
Пізніше ввечері подзвонила свекруха і сказала, що якщо вона така погана, то й допомагати вона нам не буде, а значить й з дитиною більше немає кому сидіти. Я навіть не встигла нічого заперечити. Чоловік мій лише руками розводить. Він завжди на боці матері.
В цей раз те саме. Тепер каже, що я сама винна, бо мала змовчати у гостях. Та й його мати, мовляв, не зобов’язана з нашою дитиною сидіти. За його словами, я маю бути їй вдячні, що вона нам стільки допомогла. Тепер я не знаю, що роботи. Мені потрібно на роботу виходити, а дитину залишити нема з ким.
Свекруха просто підставила мене. Просто не розумію, що робити. Адже в садок сина я можу віддати хіба що у вересні. А до того часу, як бути? Няньку найняти я не зможу через проблеми з фінансами. Чоловік нічого не пропонує, тільки наполягає, щоб я помирилася зі свекрухою, але я й чути не хочу.
Я взагалі думаю, що його матері набридло з онуком сидіти, от і знайшла привід позбутися тягаря. Своїми справами вона займається. Які у пенсіонерки справи? Тим більше узимку. Не смішила б…
