В мене є дитина, дівчинка п’яти років, та цивільний чоловік, разом живемо 1,5 роки. Останнім часом, я стала дуже дратівливою, нервовою, зриваюся на всіх, без особливого приводу.
Мені не подобається, якщо не роблять негайно, те, що я сказала, а найстрашніше в моїй ситуації це те, що я стала ну дуже недовірливою. Перед тим як вийти з дому, я перевіряю, по десять раз, чи все вимкнено.
Останнім часом дуже часто, вже прийшовши на роботу, я раптом задаюсь думкою: «А чи вимкнула я той чи інший прилад?». При цьому не можу точно згадати про це.
І так думаючи та нервуючи, можу просидіти весь день, згадуючи про це. Почала дуже переживати за доньку, коли відвожу її до садка і кажу, щоб зайшла до групи одна, бо я поспішаю на роботу.
Але потім по дорозі мене, ніби відразу перемикають, і я починаю думати: «а чи дійшла вона, чи все нормально, чому я її не завела сама в групу» хоча це насправді просто абсурд. Ще маю складні стосунки з дитиною.
Вона активна і дуже розумна дівчинка, постійно вимагає уваги, і тому часто командує, а коли я не виконую її вимоги, у неї починається істерика, я на це не можу нормально дивитися і починаю на неї кричати.
Потім дуже про це шкодую. Ще вона дуже часто плаче, якщо я їй щось не дозволила взяти чи зробити, вона може розвернутися і піти до своєї кімнати, і там довго плакати.
Мої нав’язливі ідеї вже заважають мені жити. Не знаю, що з цим робити… Як налагодити стосунки з дитиною? Так у всіх чи тільки в мене? Що зі мною не так?
