Вже більше 12 років Надія день у день відвідує свою бабусю та допомагає їй поратися з господарством. Поки Надєнька була ще зовсім малою, саме Ірина Олександрівна займалася її вихованням. Вона прищепила їй любов до театру, навчила готувати смачні курячі котлети та підтримувала у найскладніші періоди життя.
Тож поки рідна донька Ірини Олександрівни, а за сумісництвом і мама Наді, зайнята турботою про молодшого сина, дівчина кидається між роботою в банку, вихованням семирічного сина та доглядом за бабусею.
Через день носить пакети з продуктами, готує, пере, а раз на тиждень обов’язково влаштовує генеральне прибирання у квартирі.
Причому про це ніхто дівчину не просив. Сама зголосилася допомагати, як дізналася, що у бабусі почалися проблеми зі здоров’ям. Бо пам’ятала, скільки сил та витратила на те, щоб виростити онучку. І була безмірно їй вдячна.
За весь час Надя жодного разу нічого не попросила натомість. А зараз на роботі її скоротили та взяти заплановану іпотеку на покупку власного житла не було можливості.
Тим часом бабусина квартира колись мала б перейти у власність до доньки Ірини Олександрівни. Хоча в тієї і так є своє власне житло, і вона жодного разу за 12 років не подбала про хвору матір. Подумавши про це, Надя вирішила почати серйозну розмову з бабусею та попросити переписати квартиру на неї.
Так, однієї суботи дівчина знову прийшла проводити генеральне прибирання. Завершивши свою справу, Надя прямо спитала у бабусі про все. Ірину Олександрівну така розмова страшенно образила. Жінка не розуміла, як рідна онука могла вирости такою меркантильною. В результаті та навідріз відмовилася виконати прохання онуки.
«Квартира дістанеться дочці, як і належить. А далі діліть її як хочете, але не при живій господині», — це все, що Надя почула у відповідь.
Надію така різка відмова дуже засмутила. Адже вона весь цей час безоплатно дбала про бабусю. А тепер, коли їй потрібна її підтримка, вона відвернулась.