Аномальна поведінка не завжди яскраво виражена. Особистість може не страждати на серйозну пристрасть до спиртного, азартних ігор чи чогось іншого, але в неї може виникати підвищена тяга до їжі, адреналіну тощо.
Навіть якщо існує абсолютна впевненість, що ви не відчуваєте жодних “слабкостей”, ніхто не може застрахувати вас від емоційної залежності від іншої людини. Емоційну залежність іноді плутають із коханням.
Особі, яка залучена в подібні стосунки, дуже важко пояснити, що це не піднесені почуття, а хвороблива потреба перебувати поруч з об’єктом, до якого вона відчуває сильну прихильність.
Зі схожою проблемою зіткнулася моя подруга. В юності вона розлучилася з чоловіком, бо не зійшлися характерами. Жінка залишила п’ятирічну доньку на виховання своїй матері, а сама поїхала на заробітки за кордон.
Бабуся дуже любила і балувала онуку, але крихітка сильно сумувала за мамою. Дівчинка постійно плакала, але мати не приїжджала, а тільки надсилала гроші та подарунки.
Через шість років жінка прилетіла на батьківщину, але донька, яка підросла, поставилася до неї з настороженістю. Дитині знадобилося кілька днів, щоб звикнути до матері.
Не встигли вони як слід налагодити взаєморозуміння, як моя подруга знову полетіла в чужу країну, але тепер вона мала можливість кожні півроку відвідувати рідних. У старших класах дочка почала дружити з хлопчиком.
Після закінчення школи вони почали зустрічатися. Для дівчинки це було перше кохання. Потім вона вступила до інституту і поїхала на навчання в інше місто. Пара бачилася рідше, між ними частіше виникали розбіжності.
Дівчина дуже переживала після кожної сварки і шукала привід, щоб помиритися з хлопцем, але вони все ж розійшлися. Коли дівчинка отримала диплом і повернулася в рідне місто, хлопець відновив свої залицяння.
Вони вирішили одружитися. Моя подруга схвалила вибір дочки й організувала молодим пишне весілля. Молодята побажали жити окремо і зняли для себе двокімнатну квартиру.
З перших днів спільного проживання в їхній сім’ї траплялися сварки, які з часом переросли в регулярні скандали. Так тривало півтора року, поки донька моєї подруги не запропонувала чоловікові пожити окремо.
Вона хотіла провчити коханого і сподівалася, що він наступного ж дня прибіжить просити вибачення, але він скористався моментом і завів коханку, а незабаром заявив, що подає на розлучення.
Покинута дружина тиждень ридала в подушку, бо не очікувала від благовірного такої підлості. Ні мати, ні бабуся не можуть заспокоїти нещасну. Дівчинка заявила, що без нього не має сенсу жити.
Вона заявила, що готова пробачити йому всі образи. Вона стала дуже запальною і дозволяє собі кричати на рідних, які намагаються її напоумити. Друзі намагаються частіше запрошувати її в гості та на пікніки.
Дівчині ж це не допомагало відволіктися від сумних думок. Моя подруга цікавилася, як її доньці позбутися емоційної залежності. Я порадила звернутися до психолога, бо без його консультації тут не обійтися
