Родинні історії

Раптом у Віри задзвонив телефон, і вона швидко забрала дитину з пісочниці і побігла додому. А побігла вона варити чоловікові каву і гріти сирники, які приготувала, поки чоловік спав

На цьому тижні ми зустрілися з подругою у дворі. Раптом у Віри задзвонив телефон, і вона швидко забрала дитину з пісочниці і побігла додому. А побігла вона варити чоловікові каву і гріти сирники, які приготувала, поки чоловік спав.

«Хіба він не може вже готову їжу собі на тарілку покласти? » – дивується Аліса. Вона дружить з Вірою з університетських часів і живе по сусідству в одному дворі.

Віра завжди була спокійною дівчиною, її батьки консервативних поглядів, так і дочку виховали. Віра завжди шукала чоловіка, за яким буде як за кам’яною стіною.

Ось тільки її чоловік – самозакоханий і ледачий мужик, як це буває за патріархальних поглядів. Одне добре: Діма непогано заробляє. В іншому він просто нахабний і самозакоханий.

А Віра виховує сина, хоч йому вже 6 років, на роботу вона не збирається. Віра звикла у всьому покладатися на чоловіка. Це і не дивно, адже подруга вийшла заміж відразу після закінчення університету. До цього вона була під опікою батьків.

Тому весь побут на Вірі. Вона готує три рази в день різні делікатеси своєму чоловіку, прибирає, виховує сина. Чоловік не допомагає Вірі по дому від слова зовсім. Він навіть не знає, де лежить його чистий одяг і як розігріти собі їжу з холодильника.

Дивно, але у Віри є кілька подруг в схожій ситуації. Вони теж живуть за рахунок чоловіків і займаються будинком і дітьми. Але жодна з подружок не встає раніше за всіх, щоб допомогти зібратися чоловікові на роботу, погодувати його і приготувати йому обід з собою.

Хіба він сам не в змозі зробити собі з ранку яєчню або бутерброд?

Вам також має сподобатись...