Мій чоловік пішов від мене до моєї незаміжньої подруги. Ось так кинув з дитиною, бо йому все набридло. Мені теж, але ж я розумію, що це все тимчасово. Донечка підросте і легше стане. Я так само хочу легкості в стосунках, а не розгрібати всі проблеми. Та вже нічого не вдієш.
Якщо мій колишній чоловік й знати нас не хоче, то його мати навпаки приділяє нам дуже багато увагу. Зі свекрухою я завжди була в дуже гарних стосунках. Вона мене дуже любить, а онучка для неї взагалі, як божество якесь.
Рішення свого сина піти з сім’ї свекруха сприйняла дуже погано. Була проти нової пасії та весь час підтримувала мене. Вона з таким трепетом ставилася до онуки, тому я й не подумала, щоб обмежувати їх спілкування. Хай там як, а свекруха рідна бабуся.
Після розлучення я з дітьми повернулася до рідного містечка, бо там було житло. Тому мати мого колишнього чоловіка залишалася в мене, коли приїжджала у гості. Я ж не відправлю бабусю спати невідомо де. Готелі в нашому містечку не те місце, де б хотілося провести ніч. Так пройшло трохи більше року.
Якось перед Різдвом свекруха знову вирішила приїхати до нас. Ми пили чай, коли вона заговорила про мого колишнього чоловіка. Виявляється, життя з новою коханою йому теж не сподобалося і тепер він одумався і хоче повернутися до мене.
Я чаєм ледь не вдавилася. Навіщо мені колишній чоловік зараз? В мене якраз тільки почало життя налагоджуватися. Я познайомилася з хорошим чоловіком, який обожнює мою донечку, та піклується про нас. Після свят хотіли спробувати жити разом.
Я свекрусі одразу сказала, що її сина не прийму і розповіла, що вже не самотня. Яким же було здивування цієї жінки, коли вона зрозуміла, що я не сумую за її сином. В цей момент якраз мій коханий прийшов до нас, щоб продукти до свята занести, і якраз вони й познайомилися.
По свекрусі було добре видно, що вона такого не очікувала. Додому вона поїхала без настрою. З одного боку, мені її трохи шкода, а з іншого – я теж маю право на щастя. Все одно вона може й далі приїжджати до нас, якщо захоче. Для неї нічого не зміниться.
