Мені скоро 50. Планую святкувати лише з рідними, але мої батьки зі мною не спілкуються. Я мала необережність піти проти жертовності, якої від мене вимагали, і зробити так, як краще до мене. Тепер скоріш за все на святі буду лише я та мій другий чоловік.
Я виросла в багатодітній сім’ї в селі та ще й була старшою. Мною ніхто не займався, ба за задумом батьків я мала посвятити своє життя їм. Я навіть до школи нормально не ходила, бо постійно займалася господарством та меншими братами та сестрами. Про університет й годі було говорити.
Все, що я вміла у свої 16 – читати, писати, рахувати, як доглядати дітей та господарство вести – тобто звичайна прислуга. А от молодші мали вивчитися, щоб піти у краще життя. Про свою долю я дізналася рано, тому за першої змоги намагалася цього уникнути.
Під будь-яким приводом їздила у місто – купити ліки, одяг, знайти підробіток на зиму. І врешті-решт познайомилася з хлопцем, до якого переїхала вже за два місяці. Ще за півроку зіграли весілля. Батьки навіть благословили, а молодші сестри дико заздрили.
Якби ж я знала, що з одного рабства потрапила у інше. Життя було зовсім не цукор. Окрім прибирання, прання та кухня, я ще встигала підробляти продавчинею в кіоску. Які не які, а гроші і вони зайвими не були. Згодом з’явився син, а за ним і донечка.
На жаль, діти, як і мій чоловік, зневажали мене й не брали до уваги те, що я роблю та важко працюю. Ввечорі ходила прибирати офіси, щоб не бути вдома. Так минали роки й нічого не змінювалося.
Якось я познайомилася з чоловіком, офіс якого я прибирала. Неодружений, не молодий, але тримається добре. Він запросив мене на побачення. За місяць він запропонував залишитися з ним та пообіцяв робити все, що в його можливостях, щоб я більше не мала так важко працювати.
Через кілька днів я погодилася. Просто не прийшла увечері додому, а через пару днів подзвонила додому і розповіла все як є. Чоловік не відреагував. Син просто поклав слухавку. Тільки дочка передзвонила і намагалася знайти спільну мову, але все звелося до того, щоб я з онуком сиділа.
Розлучення, розрив стосунків з усіма рідними, включаючи матір та батька, потім розпис у РАГСІ та вечеря в ресторані. Новий чоловік звик сам готувати, тому частенько балував мене смаколиками та незвичними стравами. Вперше у житті я відчула задоволення від того, що прокидаюся зранку.
