Ще до заміжжя я взяла свою першу кредитку. Це були легкі гроші, тому що сума була невелика, я з кожним місяцем встигала повертати все вчасно.
Але через дотримання всіх умов згодом мій ліміт зростав і зростав. У мене з’являлося все більше «легких» грошей, і я зовсім не розуміла, що не зможу їх погасити.
Я взяла другу кредитку, наявність грошей знову закружляли мою голову, і я загрузла в ще більших боргах.
Трохи згодом я зустріла вже свого майбутнього чоловіка і згодом розповіла про свою проблему. Він був не такий забезпечений, щоб покрити всі разом, і взяв кредит на рік, щоб перекрити мої борги з умовлянням, що я більше не користуватимуся ними.
Але з часом я знову відкрила собі цей доступ і взяла ще одну кредитку. Зараз у мене їх три, і я не знаю, як мені все це сплатити.
А кредит на довгий термін мені не дають, за рахунок боргів та прострочень. Батьки та чоловік не в курсі. У мене такий важкий тягар на душі, що кожен день хочеться плакати, і я боюся їм зізнатися в цьому.
