Я вже шість років нічого не дарую невістці. Навіть ніякої дрібнички на день народження чи на Новий рік. Напевно, це має дуже поганий вигляд зі сторони, але це все не просто так. Ні, мені моя невістка подобається, вона наче непогана й сина та онука наче дуже любить, але невдячна.
Піч у тім, що їй не подобаються мої подарунки. От все, що я не подарую, то все не то. Жодного разу не подякувала – ні за столове срібло, ні за постільну білизну. На день народження онука купила дуже дорогу сорочечку, але невістка влаштувала скандал та заявила, що не я не маю ні смаку, ні розуму. Мій син теж не кращий, постійно каже, щоб я не купляла подарунки, бо в них все є.
Та от моя старша дочка повідомила, що в мене онучка буде. Я так зраділа, що купила пару золотих сережок. Що почалося, коли моя невістка про це дізналася… Почала дорікати, що я онука менше люблю. А як же так? Вона ж сама відмовлялася від всіх подарунків.. Та й як я подарую хлопчикові сережки? Чи вона хотіла, щоб я їй їх подарувала?
Я завжди намагалася потішити онука – то солодощами, то іграшками. А тут такі звинувачення…Не хочу я з дітьми сваритися, але й терпіти витівки невістки вже набридло. Не знаю, як вийти з цієї ситуації. Може, просто нікому нічого не дарувати?
