Чоловік старший за мене на дванадцять років. Колись він заради мене покинув сім’ю, а зараз наші стосунки зайшли в глухий кут. Він майже перестав дарувати мені подарунки, постійно всім незадоволений.
То обід не так приготований, і прибрано погано, хоча я намагаюся все зробити до його приходу. Уже не пам’ятаю, коли кудись ходили разом. У колишній сім’ї в нього є два сини, а зі мною дітей він не хоче.
Сказав, що тепер хоче пожити для себе. Коли він став затримуватися на роботі, я запідозрила, що він мені зраджує. Водночас мені він постійно влаштовує перевірки, де і з ким була, з ким розмовляла телефоном.
Набридло жити постійно в напрузі. Тепер мені здається, що він мене ніколи й не кохав. Але одного разу я почула його розмову телефоном, і він сказав таку фразу: “Я дуже скучив!” Тепер я вже була впевнена, що в нього є інша.
Коли він сказав, що їде у відрядження на два тижні і проводжати його не треба, я зробила вигляд, що повірила. Взявши таксі, я поїхала за ним слідом і побачила, що відлітає він із молодою коханкою.
Удома я проплакала всю ніч, а на ранок вирішила, що коли він приїде, нічого йому не скажу. Я боюся, що тоді він точно подасть на розлучення, а я звикла, що в мене є дім, стабільність у житті. Без нього всього цього не буде.
Сподіваюся, що він погуляє і сам зрозуміє, що зі мною йому краще, надійніше, а та інша ж набагато його молодша. Навіщо він їй, хіба тільки через гроші.
Тим більше, що повернувшись додому, чоловік став трохи ласкавішим зі мною, уважнішим. Я думаю, що він відчуває свою провину, але йти не збирається. У сім’ї поки що все спокійно, але чи довго це триватиме?