Я хочу розповісти історію моєї появи у цьому світі. Мені її розповіла жінка, яка мене виховала і яку я називаю мамою, хоч я їй і не рідна дитина. Це все сталося понад 20 років тому у Святий вечір.
Жінка, як мене виростила, розповіла мені, що тоді вона перебувала у лікарні, бо хвилювалася за здоров’я двох своїх донечок, появи яких вона чекала. Їй в клініці було нудно, від нічого робити вона в’язала шапочки та пінетки.
Так вийшло, що час в палаті вона була одна. Вона настільки занудьгувала, що коли в кімнату привезли ще одну жінку радості, моєї названої матері радості не було меж. Сусідку привезли із селища, яке знаходилося біля міста.
Вона була досить типовою сільською жінкою, з мозолистими руками, світлою головою і величезним серцем. Жінці було 45, вона чекала на дитину від чоловіка, який тут же зник. Батьків і родичів у неї не було.
І все ж вона вважала за краще залишити малюка, бо розуміла, що навряд чи буде інший шанс. Ці дві жінки – два різні світи. Моя названа мати – міська інтелігентка, вчителька за професією. У вільний від занять час любить в’язати та вишивати.
Моя справжня мати – була практичною мешканкою села, яка сама тягнула все господарство. Однак ці відмінності не завадили їм міцно здружитися. Одного разу моя названа мати прокинулася вночі від шуму.
Виявилося, що у сусідки почалися передчасні пологи. Жінка вирішила, що нічого страшного не відбувається, і знову заснула. Уві сні майбутній мамі прийшла її нова подруга.
По її обличчю струменіли сльози, а голос звучав глухо, ніби між жінками була невидима перешкода. Вона сказала, що прийшла попрощатися і попросила пригледіти за її донечкою.
Моя названа матір прокинулася вся в поту. На жаль, сон виявився віщим – сусідка відійшла у вічність, а ось її дівчинка залишилася. Через тиждень-другий у моєї матері теж з’явилися дві дівчинки.
Порадившись, мої названі батьки вирішили забрати мене і назвали на честь матері. Відтоді минуло вже понад 20 років. Батьки ніколи не приховували від мене моє справжнє походження, проте це нічого не змінило в нашій родині.
Після того, як мені виповнилося 21 я поїхала до за кордон, де прекрасно влаштувалася. Я щиро люблю своїх прийомних батьків і вдячна матері за те, що та подарувала мені життя…
