Я сиділа на дивані й плакала від відчуття власної незначності, а також від безпорадності. Кілька годин тому чоловік заявив, що його мама і тато скоро будуть жити з нам. Ми живемо в красивій трикімнатній квартирі, яку самі ж і купили.
Я вклала всю свою душу в оформлення квартири. Серйозно підійшла до ремонту і витратила на нього кілька років. І все для того, щоб батьки чоловіка прийшли “на все готове”.
Можливо, людина, яка не знає маму й тата мого чоловіка, зараз здивувалася б. Ну що настільки страшного в тому, що ми житимемо разом. Однак я чудово знала свою свекруху і свекра.
Перша точно почне тут господарювати, як у себе вдома. Вона буде повільно, але впевнено захоплювати територію і встановлювати свою владу над нею. Спочатку під її керівництво перейде кухня, а затишок піде під три чорти.
Моя свекруха – справжній тиран. Вона рідко когось слухає і абсолютно ігнорує думку людей навколо. Вона завжди права і ніколи не визнає своєї провини навіть під тортурами.
А ще вона не надто акуратна, та й поняття краси в неї дуже своєрідне. Я ретельно підбирала стиль кухні. Усюди був затишний мінімалізм, який би потішив будь-якого сучасного дизайнера.
А от свекрусі ближчий так званий сільський шик: широкі карнизи, якісь безглузді статуетки та негарний посуд. Ну і, звісно, купа нікому непотрібних дрібничок по всіх поверхнях, які вічно збиратимуть пил.
Від думок про ці жахливі зміни в рідному й улюбленому просторі мені ставало все гірше й гірше. Свекор теж той ще фрукт. Це любитель розкидати свої підштаники скрізь, де тільки можна, і не зачиняти двері в туалет.
Я виросла в інтелігентній сім’ї, в якій виховувалися певні цінності. Наприклад, особисті кордони та простір. Мої родичі дивувалися, що я обрала чоловіка з абсолютно протилежної в плані принципів сім’ї.
Однак я щиро покохала свого чоловіка і думала, що нічого спільного з його батьками в нас не буде. І ось зараз дізналася звістку про їхній переїзд, яка як громом вразила.
