Я заміж вийшла ще у 19 років. Через рік я народила сина. Чоловік мій прекрасна й чуйна людина, добре заробляє, купив квартиру, в якій ми живемо. В нашій сім’ї все прекрасно, але ложка дьогтю в цій ідилії – моя свекруха.
Ця жінка наче з пекла. За понад 20 років подружнього життя вона творила різне – навмисне псувала їжу, наговорювала моєму чоловікові різні речі про мене, ми навіть сварилися через неї. Єдине, до чого вона не чіплялася, це був мій син, а її онук. Вона ладна була піти на все тільки б Костя до неї приїхав.
Одного разу в нашому містечку біла сильна буря й будинок моєї свекрухи залишився без даху. Ремонт був довгий, а до себе забирати свекруху я не хотіла. Як вона тільки не просилася, але навіть мій чоловік не погодився. Ми вирішили зняти їй квартиру. Молодший брат мого чоловіка теж пристав на цю ідею. Звичайно ж, гроші за кватиру платили її сини, але вона наполягла, що комунальні платежі сама сплачуватиме.
Діло йшло до літа, тому з кожним днем ставало все тепліше. Свекруха ще в середу мені подзвонила і почала вмовляти, щоб я на всі весінні канікули відпустила Костю до неї. Я спочатку пручалася, але коли вона навіть мого чоловіка обробила, то я здалася. Я навіть не уявляла, що ця жінка зробить.
Тиждень канікул пройшов досить спокійно, жодного дзвінка від свекрухи зі скаргами чи істериками. А згодом підійшов час сплачувати за її квартиру і тут почалося. Вона вирахувала, скільки коштувало перебування її онука в неї гостях – комунальні платежі, їжа та навіть кишенькові гроші, які вона йому давала. Коли я обурилася такою поведінкою свекрухи, то вона здійняла такий ґвалт – кричала, що ми її використовуємо, начебто ми винні, що в її будинку ремонт – я такого ще не бачила. Чоловік махнув рукою на свою маму, сплатив все, що вона вимагала, оплатив максимально швидкий ремонт її будинку й зарікся коли-небудь відпускати до неї сина чи просити її про щось.