Я свекрусі ніколи не подобалася, хоча до неї завжди ставилася з повагою та люб’язно. Вона мені здавалася досить непоганою жінкою насправді, тому намагалася налагодити з нею стосунки. Є в неї одна звичка, яка дратувала – дзвонити кожні вихідні і просити приїхати до неї, якщо ми не могли з якихось причин, то починався цирк.
Ми з чоловіком працюємо, а на вихідних зазвичай займаємося дітьми. Та свекруха вважає, що ми маємо все кинути і їхати допомагати їй. Та ми і їздили, коли був час, але ж не кожні вихідні. Вона звикла, що мій чоловік ніколи їй не відмовляли. Якось я приїхала і мене змусили клеїти шпалери молодшій сестрі мого чоловіка, яка в той час дивилася серіал і робила манікюр, хоча у свої 24 могла б і сама шпалери поклеїти.
Я перестала їздити в гості до свекрухи, що їй дуже не сподобалося. Вона влаштувала справжній терор. Чоловік вмовляв все ж таки поїхати, але я була невблаганна. Я не повинна терпіти, що до мене ставляться як до наймички, а на думку інших людей мені все одно. Нехай говорять, що хочуть. Та свекруха не відступала.
Якось в неділю вона кілька раз подзвонила, але я не відповіла, бо займалася хатніми справами. Через кілька годин молодша сестра мого чоловіка вже стояла в мене на порозі і кричала, що маю завжди відповідати на дзвінки свекрухи та допомагати їй. А чого б це? В той же день і свекруха з’явилася. Вона добру годину кричала на мене. Вислухала її виступ та виставила за двері. Може й не треба з нею стосунки налагоджувати?
