Родинні історії

Син почав грубити, кричав, що я втручаюся в його особисте життя і вже завтра вони подали заяву

Я одна без чоловіка виростила сина та дочку. Після розлучення заміж не вийшла, діти школярі вимагали, щоб у сім’ї не було вітчима. Було тяжко і морально, і матеріально, але ми вистояли.

Донька після навчання вийшла заміж і поїхала до іншого міста, де її чоловік незабаром відкрив свій невеликий бізнес.

Зараз у них великий будинок, ще процвітає бізнес, дві доньки. Зі мною вони всі спілкуються тільки тоді, коли їдуть і треба приїхати, посторожити будинок і годувати кота та двох собак. Як тільки вони повертаються з відпочинку, я одразу їду, мені так із самого початку сказала дочка.

Син невдовзі після від’їзду сестри теж привів додому дівчину, представив як наречену і сказав, що вони житимуть у нас.

Ми з ним колись так і домовлялися, що трикімнатну квартиру не розмінюватимемо, а коли він одружуватиметься, житимемо всі разом.

Так зручніше, я можу доглянути майбутніх онуків. Але дівчина мені відразу не сподобалася, була занадто зарозумілою і якоюсь, як би це сказати, як з неблагополучної сім’ї.

Уся її поведінка, манери і навіть зовнішній вигляд про це говорили. Я не подала вигляду, але ввечері вирішила із сином поговорити. Запропонувала поки що не перевозити її до нас, а придивитися, а потім уже одружитися.

Що тут розпочалося! Син почав грубити, кричав, що я втручаюся в його особисте життя і вже завтра вони подали заяву. З поведінки невістки я зрозуміла, що він їй все розповів, і після весілля вони оселилися в нас, а зі мною демонстративно перестали спілкуватися.

Невістка вчилася в той час, і поки син був на роботі, приводила подружок, пили, слухали музику на всю гучність. У цей час я йшла з дому, то в магазин, то в парк.

Моє життя перетворилося на пекло. Народилися онуки, і в них все частіше почали спалахувати сварки. Доходило й великих скандалів.

Син почав випивати, зі мною, як і раніше, не йшов на контакт. Але ось після 10 років їхнього спільного життя, у сина з’явилася коханка, він подав на розлучення і переїхав до тієї жінки. Перед цим він тільки сказав мені: «Мати, ти мала рацію». Але вибачення я не дочекалася.

Я залишилася одна з невісткою та онуками, які так само грубили мені, як і їхня мати. Потроху почали спілкуватися з сином, я просила допомогти його продати квартиру та купити мені окремо житло, але невістка проти продажу, вона тут прописана разом із дітьми та сказала, що дочекається мого відходу та буде повноправною господаркою квартири.

Тож я вже живу так 22 роки. Старша онука зібралася заміж, і молоді житимуть тут. Мені немає місця у своїй квартирі, тому що їм потрібна окрема кімната. Син улаштував своє життя, а мене прирік на таке існування.

Вам також має сподобатись...