Я познайомилася з майбутнім чоловіком, коли мені було лише 16. Ми зустрічалися шість й у мої 22 ми одружилися, бо я завагітніла. Ми стали жити разом.
Згодом я помітила за чоловіком дивні речі, про які раніше і подумати не могла. Він не приймав душ після роботи, лягав спати, не почистивши зуби, та й вранці теж, а зубна щітка досі лежить запакована.
Коли я казала йому піти помитися, він йшов, а якщо не казала, то так й ходив. Мені навіть стало цікаво скільки він протримається. В результаті пройшов місяць, він не мився, але не витримала й відправила у ванну кімнату.
Виправити його виявилося неможливо. Принаймні у мене не вийшло. Що дивно, адже до весілля нічого подібного за ним я не помічала. Від нього завжди нормально пахло, він чистив зуби.
Тепер же мені було бридко, коли він брудний і смердючий починав розпускати руки. При цьому він мною також був незадоволений. Все частіше заявляв, що я погано готую й все роблю гірше за його матір.
