Я закохалася в свого чоловіка з першого погляду. Він старший за мене на вісім років, проте мене анітрохи не бентежила різниця у віці. Чого не скажеш про моїх батьків. Батько одразу попередив, щоб я не поспішала до шлюбу.
Але я була впевнена у своєму чоловікові. Він зробив їй пропозицію через кілька місяців після знайомства. Весілля зіграли шикарне. І це не дивно, адже коханий заробляв пристойно.
Треба сказати, він не упускав жодної можливості похвалитися перед друзями або знайомими тим, скільки всього він може собі дозволити. І мені це навіть подобалося. Тільки скоро він почав дорікати, що я не прагну більшого заробітку.
А ще чоловіка дуже дратувало, що щомісяця я віддавала частину своєї і так не дуже великої зарплати матері. Він не розумів, з якого дива я взагалі маю допомагати своїм батькам, адже вони й самі ще працюють.
На закиди чоловіка я відповідала, що мене просто так виховали. Наші стосунки мало-помалу почали псуватися. Ми постійно сварилися і доводили одне одному свою правоту з будь-якого приводу.
В якийсь момент настільки віддалилися одне від одного, що просто перестали розмовляти. Будучи чоловіком у самому розквіті сил, коханий почав зраджувати. Однак я швидко зрозуміла це.
Того ж дня я почала збирати свої речі і вирішила подавати на розлучення. Коли про це дізнався чоловік, то він почав насміхатися з того, куди мені йти, як в мене нічого немає. Я давно зрозуміла, що не кохаю чоловіка.
І я була готова захищати себе. Весь цей час я давала матері гроші не просто так. Я виплачувала іпотеку, яку оформила на свою маму. Спільна нерухомість у шлюбі після розлучення так чи інакше буде розділена.
Мій батько передбачав це, тому вмовив мене не оформляти житло на себе. Він відчував, що рано чи пізно я зрозуміє, що зробила помилку. Тож розлучення було лише питанням часу.
Я розповіла про все чоловікові, але він заперечував усе, що я говорила. Просто не вірив у те, що таке можливо. Ми зустрілося наступного разу вже у суді. Чоловік не хотів давати мені розлучення.
Потім хотів відсудити частину нової квартири. Однак це було неможливо. Ставши знову вільною жінкою, я прийшла в гості до своїх батьків і подякувала їм за поради, які врятували від ще більшої помилки.
